Никанор (апостол від сімдесяти)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Никанор
Народився 1
Помер 76
Кіпр
У лику святий
Медіафайли на Вікісховищі

Никанор (дав.-гр. Nikanôr, лат. Nicanor, що означає «переможець»; 1 — Кіпр, 76), диякон і мученик. Один із семи дияконів, обраних після П'ятдесятниці християнською громадою Єрусалиму для допомоги апостолам Ісуса у служінні вірі.

Біографія[ред. | ред. код]

Про Никанора збереглось небагато відомостей. Він жив у I столітті, був євреєм за походженням та одним із семи дияконів, висвячених безпосередньо апостолами. Проповідував Євангеліє, помер мучеником на Кіпрі,[1] за часів Веспасіана, того самого дня[2], коли Стефана забили камінням.

У Діяннях апостолів він зазначений у групі, обраній для допомоги в служінні апостолів Ісуса Христа, після Стефана, Пилипа, Прохора і перед Тимоном, Парменом і Миколаєм, прозелітом з Антіохії.[3]

За християнською традицією він проповідував Євангеліє в місті Малло.[4] Присутність Ніканора в Малло неможливо довести, але можна передбачити з високою ймовірністю, оскільки після мученицької смерті Стефана спалахнуло жорстоке переслідування учнів Ісуса. І тому, ймовірно він зайшов так далеко для проповідування Євангеліє. Посилання на мандрівну євангелізацію можна знайти в Діяннях:

Тим часом розсіяні через гоніння, що сталося після Стефана, пройшли до Фінікії та Кіпру i Антиохії, нікому не проповідуючи слово, крім юдеїв. Були ж деякі з них кіпряни i киринейці, які, прийшовши до Антиохії, говорили до еллінів, благовістячи Господа Ісуса.
— Діян. 11:19-20.

Вшанування[ред. | ред. код]

Місяцеслів греків, який узгоджується з римським мартирологом, говорить: [5]

Блаженний диякон Никанор, з числа перших семи, дивовижний своєю вірою і чеснотами, найславніше був увінчаний мученицькою смертю.
— Грецький Меналог, 28 липня.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. D. Calmet, Dizionario Biblico, voce Nicanore
  2. Doroteo vescovo di Tiro, Synopsi
  3. Atti degli Apostoli Cap. 6, vv. 2-5.
  4. Abbate Biagio Terzi di Lauria, Siria Sacra, ibid.CAP. LXIV, pag. 89 cit.
  5. Stefano Menochio sj, Historia Sacra degli Apostoli, Roma 1654, pag. 121, cit.

Посилання[ред. | ред. код]

  • San Nicànore, in Santi, beati e testimoni - Enciclopedia dei santi, santiebeati.it.