Норкові ферми в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Асоціація звірівників України
(АЗУ)
Дата заснування 2008
Тип асоціація
Мета діяльності розвиток звірівництва в Україні
Голова Олександр Дикий
Кількість членів 9 звіроферм
Адреса вул. Тополева 4/8, офіс 65, Київ 03049, Україна
Офіційний сайт uffa.org.ua

Норкові ферми в Україні — сільськогосподарські підприємства, що спеціалізуються на розведенні норки. Станом на 2019 рік, в Україні зареєстровано 37 звіроферм[джерело?].

Асоціація звірівників України[ред. | ред. код]

Асоціація звірівників України (АЗУ) — об'єднання представників звіроферм, що вирощують близько 95 % всіх хутрових звірів в Україні. Асоціація створена у 2008 році господарствами, що спеціалізуються на розведенні норки[1]. АЗУ співпрацює з Міжнародною федерацією хутра, яка була створена у 1949 році та членами якої наразі є 56 асоціацій із понад 40 країн світу.

Станом на 2019 рік члени АЗУ вклали близько 100 млн доларів США інвестицій у розвиток аграрного сектору України, забезпечили роботою близько 1500 працівників, що проживають переважно у сільській місцевості, щороку забезпечують до 70 млн доларів США експорту вітчизняної продукції та валютних надходжень в Україну[2], а також сплачують близько 30 млн грн на рік податкових платежів[3]. Всі члени АЗУ майже 100 % своєї продукції продають через світові аукціонні доми: Kopenhagen Fur (Данія), Saga Furs (Фінляндія) та NAFA (Канада)[4].

Сім ферм-членів АЗУ пройшли сертифікацію на відповідність європейській програмі з оцінки добробуту тварин WelFur, з яких дві вже отримали відповідний документ[4]. Програма WelFur визначає більш серйозні вимоги ніж ті, що передбачені законодавством ЄС, і її застосування визнане Європейською комісією інструментом саморегулювання[5]. На дахах будівель норкової ферми «Пелском», що входить до АЗУ, збудована найбільша в Україні дахова фотогальванічна електростанція, яка додатково захищає тварин від високих температур[6].

Члени Асоціації звірівників України[ред. | ред. код]

Асоціація звірівників України об'єднує 9 норкових ферм. Члени АЗУ пройшли всі етапи сертифікації на відповідність вимогам європейської програми WelFur — найбільш передової у світі програми оцінки добробуту тварин третьою (незалежною) стороною.

  • ТОВ «Айкон Девелопмент» (Золочівський район, Львівська область)
    На 2019 рік заплановане відкриття двох ферм у селах Лешнів та Язлівчик. На одній фермі планують розводити близько 300 тисяч норок — 50 тисяч самок та 250 тисяч голів молодняка[7]. У планах данської компанії «Айкон Девелопмент» будівництво поруч із фермою біогазового заводу для переробки відходів ферми у відновлювальну енергію, а також встановлення сонячних панелей для виробництва електроенергії[8].
  • ТОВ «ВБК „Агропромінвест“» (Святовасилівська сільська громада, Дніпровський район, Дніпропетровська область)
    Почала роботу у 2015 році. Дочірнє підприємство «Агро-Овен». Станом на 2016 рік на фермі утримувалось 95 тисяч норок і працювало близько 100 чоловік[9].
  • ТОВ «Галичхутро» (Червоноградський район, Львівська область)
    Створено на базі Сокальського звірогосподарства, що збанкрутіло 1999 року[10]. Діє на території шести сіл: Велике, Поториця, Горбків, Лучиці, Шарпанці та Ганівка. Займається вирощуванням хутрових звірів (норка, сріблясто-чорна лисиця), свиней, великої рогатої худоби молочном'ясного напряму та рослинництвом. З 2003 року підприємство було племінним репродуктором, з 2005 по 2009 — заводом з вирощування норки типу СТК (стандартна темнокоричнева), станом на 2010 рік — племінним репродуктором з розведення та вирощування норки типу сканблек та сапфір і сріблясто-чорної лисиці. На момент утворення підприємства на фермі утримувалось 1956 самок норки та 233 лисиці, станом на 2007 рік — 21010 самок норки та 500 самок сріблясточорної лисиці[11].
  • ТОВ «Ізюмське звірогосподарство» (місто Ізюм, Харківська область)
    Один з найстаріших виробників хутра норки і сріблястої лисиці в Україні[12]. Станом на 2010 рік, загальна кількість норки СТК становила 5420 голів[13], станом на 2018 рік — 30 тисяч голів основного стада норки та 400 голів лисиць[14].
  • ТОВ «Норкова ферма Вікінг» (село Велика Каратуль, Бориспільський район, Київська область)
    Збудована у 2011 році. Займає територію 48 га. Станом на 2019 рік, розміщені 103 шеди, маточне поголів'я норки складає 40 тисяч, на фермі працює 104 робітники[15].
  • ТОВ «Пелском» (село Студеники, Бориспільський район, Київська область)
    Створена у 2012 році. Займає площу 50 га. Станом на 2019 рік, маточне поголів'я норки складає 50 тисяч, на фермі працює 150 робітників[15].
  • ТОВ «Переяславський звіроплемгосп» (село Велика Каратуль, Бориспільський район, Київська область)
    Підприємство засновано в 1951 році. Статус племінного набуло в 1985 році. В 1987 році спеціалістами господарства спільно з науковими співробітниками Науково-дослідного інституту пушного звірівництва і кроліківництва (Москва) виведений і затверджений заводський тип норки «коричнева переяславська». Станом на 2006 рік, основне стадо норки складало 14400 голів[16], на початок 2009 року кількість племінних тварин основного стада трьох типів (СТК, сріблясто-голуба та переяславська норка) становила 14368 голів[13].
  • ТОВ «Профуна» (село Сінгури, Житомирський район, Житомирська область)
    Розпочала роботу 2017 року, коли було завезено 13,2 тисяч голів маточного поголів'я з Польщі. Планується утримувати на фермі близько 50-55 тисяч голів норок[17].
  • ТОВ «Тіволі Фюр» (село Ковалин, Бориспільський район, Київська область)
    Розпочала діяльність у лютому 2012 року. Станом на 2019 рік, на підприємстві працює близько ста п'ятдесяти осіб[18].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Пухнаста асоціація [Архівовано 13 серпня 2019 у Wayback Machine.], Агропрофі (11 січня 2008)
  2. ↑ Відповідальне норківництво [Архівовано 13 серпня 2019 у Wayback Machine.], Федерація роботодавців України
  3. ↑ Українських виробників хутра випихають зі світового ринку руками зоозахисників: хто справжній замовник [Архівовано 13 серпня 2019 у Wayback Machine.], Lenta.UA (28 травня 2019)
  4. ↑ а б Шкурне питання. Як працюють норкові ферми в Україні [Архівовано 15 липня 2019 у Wayback Machine.], НВ (15 липня 2019)
  5. ↑ Дві українські норкові ферми отримали міжнародний сертифікат WelFur [Архівовано 13 серпня 2019 у Wayback Machine.], Бізнес (22 травня 2019)
  6. ↑ На Київщині збудували найбільшу в Україні сонячну електростанцію на даху [Архівовано 13 серпня 2019 у Wayback Machine.], Економічна правда (11 червня 2019)
  7. ↑ Ціна шуби [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.], Zaxid.net (19 квітня 2019)
  8. ↑ На Львівщині збудують норкову ферму за стандартами ЄС [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.], Вголос (20 листопада 2018)
  9. ↑ Норка — не только ценный мех [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.], Вісті Придніпров'я (28 жовтня 2016)
  10. ↑ Пухнаста надія України [Архівовано 30 травня 2019 у Wayback Machine.], День (11 грудня 2001)
  11. ↑ https://golossokal.com.ua/pidpryjemstva/zumili-zberegti-odne-najbilshix-pidpriyemstv-sokal.html [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.], Голос Сокальщини (19 листопада 2010)
  12. ↑ Спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Ізюмське звірогосподарство» [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.], Каталог підприємств «Україна сьогодні»
  13. ↑ а б Норківництво — етапи розвитку галузі / Є. М. Рясенко // Розведення і генетика тварин. — 2010. — Вип. 44. — С. 177—179. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rgt_2010_44_57
  14. ↑ Риженко О. О. Сировинна база і напрями розвитку хутряної промисловості України [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.] / О. О. Риженко, Л. А. Майстренко // Інноваційні матеріали та технології шкіряно-хутрового виробництва: збірник тез IV Міжнародного науково-практичного семінару (5 грудня 2018 р., м. Київ) / упор.: О. Р. Мокроусова, О. А. Андреєва, О. А. Охмат, Л. А. Майстренко. — Київ: КНУТД, 2018. — С. 29.
  15. ↑ а б Європейський досвід і українські реалії [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.], Асоціація звірівників України (29 березня 2019)
  16. ↑ Переяслав-Хмельницький звіроплемгосп [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.], Всеукраїнський конкурс-виставка «Кращий вітчизняний товар 2008 року»
  17. ↑ У Житомирському районі будуть розвивати козівництво та будують звіроферму, для якої привезли з Польщі більше 13 тис. норок [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.], Житомир.info (11 серпня 2017)
  18. ↑ Звіроферма на Переяславщині працює за європейськими стандартами [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.], Погляд (20 березня 2019)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Норкові_ферми_в_Україні&oldid=38199427