Нортфілдз (станція метро)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Нортфілдз | |
| Транспортна мережа | Лондонський метрополітен |
|---|---|
 | |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Адміністративна одиниця | Ілінг |
| Історичне графство | Мідлсекс |
| Архітектор | Чарльз Голден |
| Архітектурний стиль | модерна архітектура |
| Дата офіційного відкриття | 1935 |
| Сусідня станція | Бостон-Менор[1] і Саус-Ілінг[1] |
| Обслуговується маршрутом | Лінія Пікадиллі |
| Залізнична лінія | Лінія Пікадиллі |
| Тарифна зона | London fare zone 3d |
| Статус спадщини | реєстрова будівля II ступеняd[2] |
 | |
| Стан використання | використовується[d] |
| Географічний код Великої Британії | TQ1711079174[2] |
 | |
 Нортфілдз у Вікісховищі | |
Координати: 51°29′57″ пн. ш. 0°18′51″ зх. д. / 51.49938600002777633° пн. ш. 0.314256000028° зх. д.
Нортфілдз (англ. Northfields) — станція Лондонського метро в Нортфілдз лондонського боро Ілінг, Західний Лондон. Станція знаходиться на відгалуженні Хітроу лінії Пікаділлі, між станціями Саут-Ілінг та Бостон-манор, у 4-й тарифній зоні. В 2017 році пасажирообіг станції становив 3.99 млн пасажирів[3]
Історія[ред. | ред. код]
- 1. травня 1883: лінії Metropolitan District Railway (MDR; сьогоденна лінія Дистрикт), але потяги прямували без зупинок
- 13. червня 1905: завершення електрифікації колії
- 16. квітня 1908: відкриття станції Нортфілдз (Ілінг)
- 11. грудня 1911: станцію перейменовано на Нортфілдз-енд-Літтл Ілінг
- 19 травня 1932: відкриття станції на новому місці під назвою Нортфілдз
- 13 березня 1933: відкриття трафіку лінії Пікаділлі
- 9. жовтня 1964: припинення трафіку лінії Дистрикт[4]
Пересадки[ред. | ред. код]
Пересадки на автобуси London Buses маршрутів: E2, E3 та нічний маршрут N11
Послуги[ред. | ред. код]
| Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
|---|---|---|---|---|
| Бостон-манор |  Лондонське метроЛінія Пікаділлі |
Саут-Ілінг | ||
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нортфілдз (станція метро) |
- ↑ а б http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/
- ↑ а б National Heritage List for England
- ↑ COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF, 44 kB) за 21 лютого 2016.
- ↑ Piccadilly Line (англ.). Clive’s Underground Line Guides. 18 січня 2013. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 16 березня 2020.
|
| ||||||||||
