Нікола Можайський (дерев'яна скульптура)
 | |
| Музей: | Пермська державна художня галерея |
|---|---|
«Нікола Можайський» — пермська дерев'яна скульптура святителя Миколая Чудотворця, в іконографії «Можайський». Знаходиться в зібраннях Пермської державної художньої галереї.
Історія[ред. | ред. код]
Скульптура тривалий час датувалася XVIII століттям. За переказами, записаними М. М. Серебрянніковим, скульптура походить з Пискорського монастиря[1] (нині Спасо-Преображенський кафедральний собор у м. Перм). Коли монастир в 1781 році переїхав до Пермі, скульптура потрапила в село Зеленята. За місцевою легендою, скульптура оживала і ходила ночами околицями, зношуючи взуття, яке приносили їй віруючі[2]. До революції 1917 року в село на святкування пам'яті святого Миколая збиралося до 10 тис. осіб — росіян, комі-перм'яків, удмуртів[3].
У 1926 році скульптура Ніколи Можайського з сільської каплиці поступила в Пермський музей[4]. У 1969 році була відреставрована фахівцями Всеросійського художнього науково-реставраційного центру ім. І. Е. Грабаря (ВХНРЦ). У 1980 році була зроблена радіографія скульптури.
У 1998 році московський мистецтвознавець В. Н. Шаханова і в 2003 році петербурзький мистецтвознавець М. В. Мальцев уточнили датування скульптури початком XIX століття на основі стилістичних і технологічних особливостей пам'ятника[4].
Скульптура постійно експонується у Пермській державній художній галереї. Брала участь у виставках в Державному музеї образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна (1999—2000), Третьяковської галереї (2001).
Іконографія та техніка виконання[ред. | ред. код]
Святитель Миколай зображений фронтально в повний зріст з піднятими руками, в яких знаходяться меч і «град» (древнє місто), виконаний у стилі бароко, схожий з Успенським собором Києво-Печерської лаври. Скульптура зберігає давньоруську іконографію.
Зовнішній вигляд скульптури ретельно продуманий, зокрема, елементи традиційного церковного облачення (фелон, стихар, епітрахиль, палиця, омофор) виконано в рельєфі пошарово.
Для створення скульптури використано природний матеріал — березу. Всередині вона порожниста, що унеможливлює руйнування дерев'яної скульптури внаслідок можливих змін температури і вологості повітря[5].
На даний час стан збереження скульптури задовільний, наявні дрібні пошкодження дерева і втрата позолоти.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Серебрянников Н.Н. Пермская деревянная скульптура: Материалы предварительного изучения и опись. — Пермь, 1928. — С. 19-20.
- ↑ Серебренников Н. Н. Пермская деревянная скульптура. — Пермь, 1967. — С. 11.
- ↑ Шутова Н. И. К истории почитания св. Николая Чудотворца в Камско-Вятском регионе // Вестник УдГУ. История и филология. — 2013. — Вип. 1. — С. 58-64.
- ↑ а б Власова О.М. Пермская деревянная скульптура конца XVII — начала XX века. Коллекция Пермской государственной художественной галереи. — М : Арт-Волхонка, 2013. — С. 394. — ISBN 978-5-904508-31-9.
- ↑ Анатомия Николы-Угодника // Техника — молодёжи. — 2004. — № 4. — С. 67-68.
