Об'єкти критичної інфраструктури
Крити́чна інфраструкту́ри — об'єкти, які є надзвичайно важливими для функціонування суспільства та економіки країни. До такої інфраструктури відносяться в першу чергу об'єкти оборони, а також ті, що забезпечують життєво важливі послуги та комунікацію.[1]
Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» використовує термін «Критично важливі об'єкти інфраструктури», визначаючи їх як юридичні особи, діяльність яких безпосередньо пов'язана з технологічними процесами та/або наданням послуг, що мають велике значення для економіки та промисловості, функціонування суспільства та безпеки населення, виведення з ладу або порушення функціонування яких може справити негативний вплив на стан національної безпеки і оборони України, навколишнього природного середовища, заподіяти майнову шкоду та/або становити загрозу для життя і здоров'я людей.
Цей Закон також надає взаємопов'язане визначення об'єкт критичної інформаційної інфраструктури: комунікаційна або технологічна система об'єкта критичної інфраструктури, кібератака на яку безпосередньо вплине на стале функціонування такого об'єкта критичної інфраструктури.[2]
Перелік[ред. | ред. код]
- Електростанції
- Системи водопостачання
- Системи газопостачання
- Теплоцентраль
- Склади
- Харчова промисловість
- Цукрова
- Борошномельна
- М'ясна
- Молочна
- Хлібопекарська
- Маслоробна
- Кондитерська
- Спиртова
- Макаронна
- Пивоварна
- Рибна
- Виноробна
- Круп'яна
- Консервна
- Тютюнова.
В Україні набули розвитку борошномельна та круп'яна промисловість, які виробляють із зернових культур борошно та крупи.
- Транспортні вузли
- Громадський транспорт:
- Залізничні станції
- Автобусна станція
- Трамвайні зупинки
- Аеропорти
- Поромні станції
- Вантажні вузли
- Сортувальні станції
- Аеропорти
- Морські порти
- Термінали для вантажних автомобілів або їх комбінації.
- Громадський транспорт:
Для приватних автомобілів паркінг функціонує як монофункційний вузол
- Телекомунікаційні мережі
- Комп'ютерна мережа
- Мережа інтернет
- Приватна/відомча мережа
- Телефонна мережа
- Глобальна мережа Телекс
- Мережа авіаційної ACARS
- Єдина автоматизована система зв'язку
- Медичні установи:
- Лікувально-профілактичні заклади
- Лікарняні заклади
- Багатопрофілні
- Однопрофільні
- Спеціалізовані
- Особливого типу
- Амбулаторно-поліклінічні заклади
- Заклади переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги
- Санаторно-курортні заклади
- Лікувально-профілактичні заклади
- Фінансові установи:
- Банки
- Кредитні спілки
- Ломбарди
- Лізингові компанії
- Довірчі товариства
- Страхові компанії
- Установи накопичувального пенсійного забезпечення
- Інвестиційні фонди і компанії
- Інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг
Визначення Європейського Союзу[ред. | ред. код]
Європейський Союз визначає критичну інфраструктуру як системи, які мають важливе значення для підтримки життєво важливих соціальних функцій. Пошкодження критичної інфраструктури, її руйнування або порушення в результаті стихійних лих, тероризму, злочинної діяльності або зловмисної поведінки, може істотно негативно вплинути на безпеку ЄС і добробут громадян.[3];[4]
Див. також[ред. | ред. код]
- Хакерська атака
- Інфраструктура
- Об'єкт підвищеної небезпеки
- Надзвичайна ситуація
- Удари по критичній інфраструктурі України під час російсько-української війни
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Порядок формування переліку інформаційно-телекомунікаційних систем об'єктів критичної інфраструктури держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 563
- ↑ Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 5 жовтня 2017 року № 2163-VIII
- ↑ European Programme for Critical Infrastructure Protection (EPCIP)
- ↑ European Council Directive 2008/114/EC of 8 December 2008 on the identification and designation of European critical infrastructures and the assessment of the need to improve their protection
Література[ред. | ред. код]
- Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 лютого 2017 року «Про невідкладні заходи з нейтралізації загроз енергетичній безпеці України та посилення захисту критичної інфраструктури», Введене в дію Указом Президента України від 16 лютого 2017 року № 37/2017
- Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про удосконалення заходів забезпечення захисту об'єктів критичної інфраструктури», введеного в дію Указом Президента України від 16 січня 2017 року № 8
- «Загрози критичній інфраструктурі та їх вплив на стан національної безпеки (моніторинг реалізації Стратегії національної безпеки)». Аналітична записка Національного інституту стратегічних досліджень. березень 2017 р.
- Зелена книга з питань захисту критичної інфраструктури в Україні: зб. матеріалів міжнар. експерт. нарад / Упоряд. Д. С. Бірюков, С.І Кондратов ; за заг. ред. О. М. Суходолі. — К. : НІСД, 2016. — 176 с.
- Дрейс Ю. О. Аналіз базової термінології і негативних наслідків кібератак на інформаційно-телекомунікаційні системи об’єктів критичної інфраструктури держави // Захист інформації. — НАУ, 2017. — Т. 19. — ISSN 2410-7840. — DOI:.
