Обговорення:Дем'ян Бєдний
Дем'ян Бєдний[ред. код]
Дем'ян Бєдний - радянський поет і письменник, суспільний діяч змішаного українсько-російського походження. Батько з російських переселенців XIX ст. на Херсонщину. Мати з родини реєстрових козаків-українців [1]. Мав великий життєвий досвід, ще в дитинстві переніс багато горя, лиха і страждань - як дитина з неблагополучної і небагатої сім'ї. Спілкувався і вчився разом з Іваном Огієнком. Очевидно, що все це зіграло важливу роль у послідовній підтримці Дем'яном Бєдним у своєму житті і творчості ідей народовладдя і демократії, які були покладені в основу утворення СРСР - рівні права для всіх громадян суспільства, повернення рівних прав і соціальна захищеність для всіх знедолених, відмова від гніту людини людиною за майновою (напр. бідні/багаті) соціальною (становість, напр. реєстрові/нереєстрові козаки), національною (напр. українці/неукраїнці) чи релігійною (напр. віруючі/безбожники) ознакою.
Показовим в цьому плані є вже ранній творчий доробок Дем'яна, напр. збірка "Червоний Козак" (рос. "Красный Казак") написана ним в часи становлення народовладдя у формі радянської влади у Східній Європі і центральній Євразії (зокрема на Україні) у 1919 році [2]. В ній він звертається до простих реєстрових (станових) козаків Російської імперії, зокрема козаків з України, Дону, Кубані, Сибіру тощо підтримати народну радянську владу, доводячи, що у них спільні інтереси з іншими звичайними, трудовими громадянами розваленої Російської імперії (які виражаються перш за все в необхідності підтримки, захисту і розбудови народовладдя) незважаючи на їх соціальне і національне походження (станові чи нестанові козаки, руські чи ні, українці, росіяни, татари, калмики, євреї, цигани і т.д. і т.п.), мову, віру та ін.
Цікаво, що ще в збірці "Червоний Козак" Дем'ян показує добре знайомство з козацькою пісенною спадщиною, зокрема староруськими билинами і українськими козацькими думами, переспіваними російською мовою:
"Над славною над Кубанью рекой Вьется чайка белая. Едет берегом казак молодой Головушка смелая. Чайка белая - киги, ох, киги! - Плачет - убивается. Под казаком на четыре ноги Конек спотыкается. ... На меня за то оскалила пасть Челядь атаманская, Что мне дорога народная власть Рабоче-крестьянская, Что народу я хочу послужить, Стать за власть советскую, В бою голову готов положить, Эх да молодецкую!"
"Ехал с тихого Дона охотник, Казак удалой и работник, ... Как доехал казак до станицы, Напоил он конька из криницы. ... Кем ты прислан сюда и откуда: От старшин, аль от бедного люда?"
Вірші і творчий спадок[ред. код]
Дем'ян Бєдний відомий широкому загалу перш за все як символ творчості перших десятиліть радянської епохи з її пошуками нових шляхів і запереченням всього старого, з її новаторством, але і бездарністю, яка видавалася за талант. При цьому в 1980х рр. у часи розвалу СРСР, коли почався шквал обгрунтованої і необгрунтованої критики радянської епохи 1920-30 рр. як приклад "радянської агітпропівщини" як правило наводили творчий доробок Дем'яна Бєдного-Придворова. Наскільки це відповідає дійсності кожен має вирішувати сам.
Також, за спогадами родичів Дем'ян писав не лише агітаційні (на замовлення радянського керівнитцва) але і глибоко ліричні вірші для себе (як і інші відомі і маловідомі радянські поети тої епохи) - збирав у зошити, щоб видали після його смерти («Однажды Демьян встал из-за стола и сказал: «Теперь я вам прочту то, что никому не читаю и никогда не дам читать. Пусть после моей смерти печатают». И он вынул из глубины стола толстую тетрадь. Это были чисто лирические стихи необычайной красоты и звучности, написанные с таким наплывом глубокого чувства, что муж и я сидели как зачарованные. Он долго читал, и предо мной предстал совсем другой человек, повернувшийся новой стороной своего глубокого внутреннего мира. Это было непохоже на все то, что писал Демьян Бедный. Кончив, он встал и сказал: «Теперь забудьте об этом».). Але потім, передумавши всі їх спалив («Напрасно, — вспоминает сын, — я просил его не сжигать тетради...). Від усього багатства лірики залишився лише один вірш:
"Весенний благостный покой... Склонились ивы над рекой, Грядущие считая годы. Как много жить осталось мне? Внимаю в чуткой тишине Кукушке, вышедшей из моды. Раз... два... Поверить? Затужить? Недолго мне осталось жить... Последнюю сыграю сцену И удалюсь в толпу теней... А жизнь — Чем ближе к склону дней, Тем больше познаешь ей цену." [3]
Сім'я і родичі[ред. код]
Троє дітей. Дві дочки і син. Жінка Дем'янового сина - Віра Ільїнська (Придворова) - нащадок і родичка відомих династій співаків Російської імперії і Радянського Союзу циганського походження Ільїнських, Санкіних, Козиних. [4], [5], Двоюрідна сестра відомого радянського російськомовного співака Вадима Козіна, в репертуарі якого були кілька пісень на слова Дем'яна. [6]