Обговорення:Український правопис 1933 року

У теперішньому стані стаття надто ідеологізована. Вона не розповідає конкретно про правопис 1933 року, а є загальним переліком того, що трапилося протягом двох десятиліть після невітаного всіма (як казав Шевельов) більшовицького правопису 28-го року. Ці зміни відбувалися в складних політичних обставинах, коли більшість учасників мовних дискусій були репресовані, причому репресовані незалежно від поглядів на ті чи ті конкретні мовні явища. Вибирати когось приємного, або симпатичні древні мовні особливості, і ганити неприємного нам не варто. Вважаю, що в статті треба послідовно викласти сухі факти, без політичних закидів. Maksym Ye. (обговорення) 14:33, 8 жовтня 2013 (UTC)

що саме значить східноукраїнська традиція (звичай), можна окреслити її межі, чи звідки таке визначення взагалі? --Ґалаха (обговорення) 15:50, 18 жовтня 2013 (UTC)

Це наддніпрянські мовні варіанти, які дещо відрізнялися від наддністрянських. Найбільше відмінностей було в передачі запозичень (в-б, л-ль, и-і, іа-ія, е-є). Докладніше про притирання двох мовних традицій у 20-і роки можна прочитати у спеціальній літературі з історії мови першої половини XX ст. У цій статті вже є три вартих уваги посилання на відповідні праці. Maksym Ye. (обговорення) 21:31, 18 жовтня 2013 (UTC)

Ви теж поясніть, навіщо в дужках поставили незрозуміле більшості сучасних мовців застаріле означення «шелестівка»? Бо його в наш час треба перекладати на сучасну термінологію, а ви поставили навпаки, як зворотнє пояснення до стандартного приголосні. Тут воно зайве. Maksym Ye. (обговорення) 21:38, 18 жовтня 2013 (UTC)

ну в західному Поліссі, для прикладу, і зраз багато де вживають и замість і (утикай, потим). часто кінцеве і змінено и.

бо ви видалили написане попереднім автором, що має безпосередній стосунок до тему статті (як раніше називали приголосні), і безсумнівно буде цікавою відомістю для читача. я загалом за наведення синонімічних варіантів (варіянтів), до терміна, що його висвітлено в статті. --Ґалаха (обговорення) 22:25, 18 жовтня 2013 (UTC)

Тоді додайте до «шелестівки» потрібне пояснення, що це взагалі таке, чому невідомо що стоїть у дужках після приголосних. Або краще прибрати зайве, бо інакше треба подавати до кожної назви давно забуті варіанти і форми, всілякі «голосівки», «звучні», «синтакси» та подібні архаїзми. Maksym Ye. (обговорення) 04:35, 19 жовтня 2013 (UTC)

додав, чи додайте пояснення як вам до вподоби.

і знову про східноукраїнські традиції. чому тоді не центральні або наддніпрянські? читача це тільки зіб'є з пантелику, я, наприклад, зразу подумав про Луганську, Донецьку область.--Ґалаха (обговорення) 09:24, 19 жовтня 2013 (UTC)

Незрозуміло, чому не зробити посилання одразу з приголосних і нащо комусь читати зайве означення, від якого відмовилися ще на початку 20-х? Пропоную просто витерти, адже і в правописі 1926-го, і в правописі 1928-го, і в правописі 1933-го, про який ця стаття, голосні й приголосні так і називаються голосними і приголосними. Ніяких «шелестівок» немає навіть у термінологічних словничках до тих правописів. Я був подумав у вас справді є якісь вагомі причини... А щодо назв, то Східна і Західна України це традиційне розділення, навіть не думав, що вже виросло покоління, для кого «західняк» і «східняк» мають якісь інші варіанти значень. Якщо треба авторитетне джерело, то про «східноукраїнські правописні традиції» можете прочитати в передмові до чинного нині правопису, видання 2012. Maksym Ye. (обговорення) 11:14, 19 жовтня 2013 (UTC)

ну ясна річ, що значення змістилися, чи ви й тепер назвете черкащанина східняком? тут все залежить від того, наскільки ти призвичаєний до певних визначень. щодо шелестівок, немає, то робіть на свій розум, знову ж наголошу, що писав Romari81. додав - значить вважав за доцільне. чого воно вам тут муляє не збагну. --Ґалаха (обговорення) 13:00, 19 жовтня 2013 (UTC)

Визначення нікуди не змістилися і звичайні в літературі. Я бачу, ви не дуже «в темі», але навіть не уявляю, як у відкритому проекті, де правити і писати може хто завгодно, переконати випадкового учасника, що додавати до усталеної термінології в дужках архаїчну, від якої відмовилися за років десять до подій у статті, треба хоч на якихось підставах, а не просто «додав-вважав». Maksym Ye. (обговорення) 15:43, 19 жовтня 2013 (UTC)

то не переконуйте_) я ж висловив свою думку - робіть на свій розум.--Ґалаха (обговорення) 18:01, 19 жовтня 2013 (UTC)

Дуже-дуже хочу зрозуміти мотив вашої правки. Справді хочу. Адже в такій правці наче сконцентроване те, що я абсолютно не розумію у цьому ресурсі. По ідеї, учасник має покращувати статтю, вкладаючи свої знання, а отже, кожне виправлення має бути якось обґрунтоване. Я можу обґрунтувати непотрібність архаїзму в дужках, тому і витер, але маю тепер, щоб уникнути непотрібної війни правок, витрачати час на сторінці обговорення. Не розумію. Maksym Ye. (обговорення) 18:45, 19 жовтня 2013 (UTC)

я ж написав, що за якомога ширший синонімічний ряд у статтях, тому і повернув. ви навели аргументи - я погодився, в чому проблема? не хотіли б гаяти час, не лишали б останній допис_) --Ґалаха (обговорення) 20:07, 19 жовтня 2013 (UTC)

-ія-

«Поширений мовний огріх при вимові -ія- за новими правилами 1928 року відмічався в порадниках того часу: «…в словах іншомовного походження вимова іа, треба ж ія» Порада Й. Горецького цит. за: Жовтобрюх М. Нарис історії українського радянського мовознавства (1918—1941), К., 1991, С. 68.»

Як таке може бути, якщо ще Нечуй-Левицький вживав різні «соціяльний» тощо?