Обмеження Керрієра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Обме́ження Ке́ррієра — закономірність, котра полягає в тому, що хребетним аеробам, які мають двоє легенів і вигинають тіло убік під час руху, дуже складно дихати й бігти одночасно. Це викликано тим, що одна з легень не має куди збільшуватися, тож організму не вистачає свіжого повітря. Явище було назване Річардом Ковеном на честь Девіда Керрієра, який дослідив цю проблему 1987 року.

Наслідки[ред. | ред. код]

  • Ящірки (крім варанів) рухаються з великими перервами, аби перевести дух.
  • У пізньому тріасі тварин з цією особливістю було легко вполювати видам, які винайшли інший спосіб пересування.

Як обійти обмеження Керрієра[ред. | ред. код]

Частково[ред. | ред. код]

Змії переважно мають одну легеню. Невідомо, як вона працює під час пересування, але змії однозначно можуть нормально дихати і рухатися одночасно.

Крокодили зменшують амплітуду коливань під час руху на довгі дистанції, підіймаючи тіло якомога вище.

Повністю[ред. | ред. код]

Птахи мають прямі кінцівки, а їхнє тіло до того ж не є гнучким, а тому додатково не обмежує легені.

Ссавці, окрім того, що мають прямі кінцівки, під час швидкого пересування вигинають тіло вертикально, що дозволяє обом легеням розширюватися та зменшуватися одночасно.

Контраргументи[ред. | ред. код]

За деякими даними, навіть під час швидкого пересування кров ящірок збагачена киснем, що може свідчити про хибність висновків Керрієра.