Олександрович Володимир Осипович
Олександрович Володимир Осипович | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-майор (24.7.1917) Генерал-хорунжий | ||||||||
Загальна інформація | ||||||||
Народження |
5 листопада 1870 Волинська губернія, Російська імперія | |||||||
Смерть |
25 січня 1919 (48 років) місто Лубни, Лубенський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | |||||||
Alma Mater | Олександрівське військове училище | |||||||
Військова служба | ||||||||
Приналежність | УНР | |||||||
Війни / битви |
Перша Світова війна Антигетьманське повстання | |||||||
Нагороди та відзнаки | ||||||||
|
Олександрович Володимир Осипович (5 листопада 1870, Волинська губернія, Російська імперія — 25 січня 1919, місто Лубни, Лубенський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія) — генеральний хорунжий Армії Української Держави.
Походив з Волині.
Закінчив Володимирський Київський кадетський корпус, 3-тє військове Олександрівське училище (у 1892 році), Офіцерську стрілецьку школу. Служив у лейб-гвардії Литовському полку, у складі якого вирушив на Першу світову війну. Був поранений та контужений, нагороджений Георгієвською зброєю. З 24 червня 1917 року — генерал-майор, остання посада — командир бригади 162-ї піхотної дивізії.
З 8 червня 1918 року — начальник 12-ї пішої дивізії Армії Української Держави. Під час протигетьманського повстання був захоплений повстанцями. Розстріляний у Лубнах з наказу місцевого коменданта за звинуваченням в участі у боротьбі проти учасників Таращансько-Звенигородського повстання.
- Генерал-майори (Російська імперія)
- Народились 5 листопада
- Народились 1870
- Померли 25 січня
- Померли 1919
- Випускники Олександрівського військового училища
- Кавалери ордена Святої Анни 2 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 3 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 4 ступеня
- Кавалери ордена Святого Станіслава 2 ступеня
- Кавалери ордена святого Володимира 3 ступеня
- Кавалери ордена Святого Володимира 4 ступеня
- Нагороджені Георгіївською зброєю
- Генерали Української Держави
- Генерали УНР
- Генеральні хорунжі Української Держави