Олександрівська колона
Олександрівська колона | |
---|---|
Назва на честь: | Олександр I |
59°56′21″ пн. ш. 30°18′57″ сх. д. / 59.93916666669477422° пн. ш. 30.315833333360779° сх. д.Координати: 59°56′21″ пн. ш. 30°18′57″ сх. д. / 59.93916666669477422° пн. ш. 30.315833333360779° сх. д. | |
Тип | Тріумфальна колона і пам'ятка |
Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd |
Країна | Росія |
Розташування | Санкт-Петербург |
Архітектор | Огюст Рікар Монферран[1] |
Висота | 47,5 м |
Засновано | 11 вересня 1834 |
Олександрівська колона у Вікісховищі |
Олекса́ндрівська коло́на (також Олександрійський стовп, за віршем О. С. Пушкіна «Пам'ятник») — колона-пам'ятник у стилі ампір, встановлена в центрі Двірцевої площі Санкт-Петербурга. Споруджена в 1834 році архітектором Огюстом Монферраном за вказівкою Миколи І в пам'ять про перемогу його старшого брата Олександра І над Наполеоном. Перебуває під орудою Державного Ермітажу[2].
Історія створення[ред. | ред. код]
Цей пам'ятник доповнив композицію Арки Головного Штабу, що була присвячена перемозі в Вітчизняній війні 1812 року. Ідею спорудження монумента подав відомий архітектор Карл Россі. Плануючи простір Двірцевої площі, він вважав що в центрі неї необхідно буде збудувати пам'ятник. Але від ідеї ще одного кінного пам'ятника Петру І він відмовився.
Офіційний конкурс був офіційно оголошений від імені імператора Миколи І в 1829 році з формулюванням «в память о незабвенном брате»[примітка 1][3]. Огюст Монферран відгукнувся на цей виклик проектом спорудженням грандіозного гранітного обеліску, але цей варіант імператор відхилив.
Ескіз того проекту зберігся, і сьогодні зберігається в бібліотеці Університету шляхів сполучення. Монферран пропонував встановити величезний гранітний обеліск висотою 25,6 метри (84 фути або 12 сажнів), а на гранітному цоколі 8,22 метри (27 футів). Лицьову грань обеліску пропонувалось прикрасити барельєфами з зображенням подій війни 1812 року в знімках з відомих медальйонів роботи медальєра графа Ф. П. Толстого.
На п'єдесталі планувалось виконати надпис «Благословенному — благодарная Россия»[примітка 2]. Також на ньому автор хотів встановити вершника на коні, який ногами зневажав би змію; попереду вершника летить двоголовий орел, а за ним богиня перемоги вінчає його лаврами; коня ведуть дві символічні жіночі фігури.
На ескізі проекта вказано, що обеліск має перевершити всі відомі в світі моноліти своєю висотою (таємно виділяючи обеліск встановлений Д. Фонтана перед собором св. Петра). Художня частина чудово виконана акварельною технікою і свідчить про високу майстерність Монферрана в різних напрямах образотворчого мистецтва.
Намагаючись відстояти свій проект, архітектор діяв у межах субординації, присвятивши Миколі I свій твір «Plans et details du monument consacré à la mémoire de l'Empereur Alexandre», але ідея все ж була відкинута, і Монферрану було недвозначно вказано на колону як на бажану форму пам'ятника.
Опис пам'ятника[ред. | ред. код]
Олександрівська колона нагадує зразки тріумфальних споруд античності. Монумент володіє дивовижною чіткістю пропорцій, лаконізмом форми, красою силуету.
Текст на табличці пам'ятника:
Александру I благодарная Россия[примітка 3]
Це найвищий монумент у світі, виконаний з цілісного граніту, і третій за висотою після Колони Великої Армії в Булонь-сюр-Мер и Колони Нельсона в Лондоні. Вона вище аналогічних монументів світу: Вандомської колони в Парижі, колони Траяна в Римі і колони Помпея в Олександрії.
Характеристики[ред. | ред. код]
- Загальна висота споруди 47,5 м.
- Висота стовбура (монолітної частини) колони 25,6 м (12 сажені)
- Висота п'єдесталу 2,85 м (4 аршина)
- Висота фігури ангела 4,26 м.
- Висота хреста 6,4 м (3 сажені).
- Нижній діаметр колони 3,5 м (12 футів), верхній — 3,15 м (10 футів 6 дюймів)
- Розмір постамента — 6,3×6,3 м.
- Розмір барельєфів — 5,24×3,1 м.
- Розмір огороджень 16,5×16,5 м.
- Загальна вага споруди 704 т.
- Вага кам'яного стовбура колони близько 600 т.
- Загальна вага вес навершя колони близько 37 тонн.
Сама колона стоїть на гранітній підставі без будь-яких додаткових опор, лише під дією власної сили тяжіння.
Згадки в мистецтві[ред. | ред. код]
На думку мистецтвознавців, талановитий витвір О. Монферрана володіє чіткістю пропорцій, лаконізмом форми, красою ліній і силуету. Як відразу по завершенню, так і згодом цей архітектурний витвір неодноразово надихав діячів мистецтва.
Як знаковий елемент міського пейзажу колона була неодноразово зображена пейзажистами.
Показовим сучасним прикладом служить відеокліп на пісню «Любовь» (режисер С. Дебежев, автор - Ю. Шевчук) з однойменного альбому гурту ДДТ. В цьому кліпі, в тому числі проводиться аналогія колони і силуету космічної ракети. Крім використання у відеокліпі, для оформлення конверта альбому використаний знімок барельєфа п'єдесталу.
Також колона зображена на обкладинці альбому «Lemur of the Nine» петербурзької групи «Refawn».
Колона в літературі[ред. | ред. код]
«Олександрійський стовп» згадується в славнозвісному вірші О. С. Пушкіна «Пам'ятник». Олександрійський стовп Пушкіна - складний образ, в ньому присутній не тільки монумент Олександру I, а й алюзія до обелісків Олександрії і Горацію. При першій публікації назву «Олександрійський» було замінено В. А. Жуковським з побоювання перед цензурою на «Наполеонів» (малася на увазі Вандомська колона).
Крім того, сучасники приписували Пушкіну двовірш[4]:
У Росії дихає все військовим ремеслом
І ангел робить на караул хрестом
Оригінальний текст (рос.)«В России дышит всё военным ремеслом
И ангел делает на караул крестом».
Императорский виссон
И моторов колесницы, —
В чёрном омуте столицы
Столпник-ангел вознесён.
Література[ред. | ред. код]
- Никитин Н. П. Огюст Монферран, Проектирование и строительство Исаакиевского собора и Александровской колонны. — Ленинград, 1939
- Гусаров А. Ю. Памятники воинской славы Петербурга. - Санкт-Петербург, 2010 - ISBN 978-5-93437-363-5
- Любин Д.В. Александровская колонна. - Санкт-Петербург, издательство Государственного Эрмитажа, 2013. - ISBN 978-5-93572-530-3. 104 с., илл.
- Любин Д. В. Обелиск на Дворцовой площади. Неосуществлённый проект памятника императору Александру I архитектора О. Монферрана // Петербургские искусствоведческие тетради. Выпуск 25. СПб., 2012. С.197-209
- Любин Д. Неисполненный контракт отставного гвардии поручика Арсения Богданова. Материалы к истории создания Александровской колонны // Петербургские искусствоведческие тетради, Выпуск 32. СПб., 2014. С.97-119.
- Чертежи и подробности создания памятника в честь императора Александра. Париж, издательство братьев Тьерри, 1836.
Примітки[ред. | ред. код]
- Посилання
- ↑ Александровская колонна // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 380–383.
- ↑ 14 октября 2009 года Министерством культуры Российской Федерации издан приказ о закреплении на правах оперативного управления Александровской колонны. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 3 травня 2015.
- ↑ Александровская колонна «Наука и жизнь»
- ↑ Александровская колонна. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 5 травня 2015.
- ↑ «Дворцовая площадь»