Орендовська Лідія Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орендовська Лідія Василівна

Народилася 24 квітня 1911(1911-04-24)
Житомир
Померла 2003(2003)
Громадянство Україна Україна
Навчання Київський художній інститут

Лідія Василівна Орендовська (нар. 24 квітня 1911, Житомир — пом. 2003) — українська скульпторка, член Спілки художників України з 1958 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 24 квітня 1911 року в місті Житомирі (тепер Україна). 1941 року закінчила факультет скульптури[1] Київського художнього інституту (викладачі Макс Гельман, Бернард Кратко, Леонід Шервуд).

Жила в Києві в будинку на вулиці Малокитаївській № 29, квартира 10, потім в Ужгороді в будинку на проспекті Свободи № 51, квартира 48[2]. Померла у 2003 році[1].

Творчість[ред. | ред. код]

Працювала в галузі станкової скульптури. Серед робіт:

  • Голова дівчини» (1957);
  • «Материнство» (1958, у співавторстві з А. Любарським);
  • «Юність» (1960);
  • портрет Алішера Навої (1962);
  • портрет учасника революційного повстання заводу «Арсенал» 1917—1918 років М. Шафранського (1964).

Брала участь у республіканських виставках з 1957 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Арт-простір Закарпаття. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
  2. Довідник членів Спілки художників України.

Література[ред. | ред. код]