Осипов Василь Іванович (1912)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осипов Василь Іванович
рос. Василий Иванович Осипов
Народився 1912
Qolay parishd, Казанський повітd, Казанська губернія, Російська імперія
Помер 8 березня 1944(1944-03-08)
Підволочиський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Поховання Підволочиськ
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна

Василь Іванович Осипов (рос. Василий Иванович Осипов; 1912, Неялово, Казанська губернія, Російська Імперія — 8 березня 1944, Супранівка[1], Підволочиський район, Тернопільська область, УРСР) — червоноармієць Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1943).

Біографія[ред. | ред. код]

Василь Осипов народився в 1912 році в селі Неялово (нині — Пестречинський район Татарстану). Після закінчення початкової школи працював спочатку в своєму господарстві, пізніше кухарем у Казані. У 1942 році Осипов був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. З того ж року — на німецько-радянському фронті.

До вересня 1943 року червоноармієць Василь Осипов був стрільцем 310-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії 15-го стрілецького корпусу 13-ї армії Центрального фронту. Відзначився під час битви за Дніпро. 22 вересня 1943 року Осипов в складі передової групи переправився через Дніпро в районі села Навози (нині —Дніпровське Чернігівського району Чернігівської області України) і взяв активну участь в боях за захоплення і утримання плацдарму на його західному березі, відбивши велику кількість німецьких контратак, часто переходили в рукопашні сутички, і протримавшись до переправи основних сил. Осипов самотужки спорудив пліт і під ворожим обстрілом переправив на ньому польову кухню, після чого знайшов і нагодував вцілілих бійців 310-го вцілілого полку. За це він був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.[1]

8 березня 1944 року Осипов загинув (застрелений німецьким снайпером на подвір'ї місцевого мешканця)[1] в селі Супранівка Підволочиського району Тернопільської області.

Погруддя на могилі.

Спочатку Осипова поховали в Супранівці, пізніше перепохований у селищі Підволочиськ. На могилі встановлений пам'ятник — постамент з бюстом Осипова. 23 березня 1974 року могилу відвідала мати Осипова Анісія Сидорівна.[1]

Нагороди червоноармійця Осипова[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року за «успішне форсування річки Дніпро на північ від Києва, міцне закріплення плацдарму на західному березі річки Дніпро і проявлені при цьому відвагу і геройство» червоноармієць Василь Осипов був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Пам'ять[ред. | ред. код]

На честь Осипова названі вулиці в селі Великі Бутирки Пестречинського району та в Підволочиську[2], встановлено його бюст в Пестрецях.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г 1941–1944 - Сайт містечка Підволочиськ. pidvolochysk.info. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 17 червня 2019.
  2. ↑ вулиця Осипова · Підволочиськ, Тернопільська область, Україна. вулиця Осипова · Підволочиськ, Тернопільська область, Україна (uk-US) . Процитовано 19 червня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2.
  • Герои Советского Союза — наши земляки. Книга 2. — Казань, 1984.
  • Ханин Л. Герои Советского Союза — сыны Татарии. — Казань, 1969.
  • Осипов, Василий Иванович (1912). Сайт «Герои страны».
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Осипов_Василь_Іванович_(1912)&oldid=41337676