Остапенко Богдан Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Остапенко.
Богдан Остапенко
Богдан Юрійович Остапенко
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 13 лютого 1996(1996-02-13)
м. Черкаси, Україна
Смерть 30 жовтня 2022(2022-10-30) (26 років)
біля с. Солодке, Волноваський район, Донецька область, Україна
(загинув у ході бойових дій)
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування  Прикордонна служба
Війни / битви

Російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Богдан Юрійович Остапенко (1996—2023) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 13 лютого 1996 року в місті Черкаси. Мати — Наталія Остапенко — доктор педагогічних наук, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Навчався у Першій міській гімназії міста Черкас. Вищу освіту здобув у Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького за спеціальністю «Економіка підприємства».[1] Працював менеджером у магазині спортивного та туристичного спорядження.

З початком російського вторгнення в Україну намагався піти на захист Батьківщини добровольцем. Згодом був мобілізований та вступив до лав Державної прикордонної служби України. У складі підрозділу неодноразово брав участь в боях при спробах наступальних дій противника.

Загинув 30 жовтня 2022 року разом із солдатом Денисом Бучмінським внаслідок масованого обстрілу позицій противником у районі с. Солодке Донецької області.[2]

Похований у м. Черкаси[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (17.03.2023) (посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові.[4]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

На території Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького у 2023 році закладено розарій і встановлено пам'ятну табличку на честь Богдана Остапенка.[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У Черкасах просять допомогти викладачці ЧНУ, яка втратила сина на війні. ПроВсе. 6 листопада 2022. Процитовано 1 вересня 2023.
  2. ↑ Сім’я Богдана Остапенка отримала його орден «За мужність» ІІІ ступеня. Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького. 1 червня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
  3. ↑ У Черкасах попрощалися з двома військовими, які загинули на Донеччині. Суспільне. 7 листопада 2022. Процитовано 1 вересня 2023.
  4. ↑ Указ Президента України від 17 березня 2023 року № 161/2023 «Про відзначення державними нагородами України »
  5. ↑ Топонімічна комісія Черкаської міської ради продовжує працювати над перейменуванням топонімів міста. Черкаська міська рада. 11 травня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Остапенко_Богдан_Юрійович&oldid=40308218