Остапченко Микола Васильович
| Остапченко Микола Васильович | |
|---|---|
| Народився |
1923 Сахновщина, Україна |
| Помер | 5 вересня 1944 |
| Громадянство |
 Україна |
| Діяльність | Військовий |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
  |
Остапченко Микола Васильович (1923, Сахновщина, Сахновщинський район, Харківська область, Україна — 5 вересня 1944, Маґнушев, Польща) — військовий, Герой Радянського Союзу.
Життєпис[ред. | ред. код]
Микола Васильович Остапченко народився в 1923 р. у селищі Сахновщина Сахновщанського району Харківської області. Перед початком Німецько-радянської війни працював на залізничній станції Сахновщина. Призваний до Червоної Армії в 1941 р. Брав участь у війні проти нацистської Німеччини. З 1 січня по 7 квітня 1942 р. воював на Південно-Західному фронті. 7 квітня 1942 р. поранений у бою. З 5 серпня по 15 жовтня 1943 р. знову воював на Південно-Західному фронті. З 15 листопада 1943 р. по 16 липня 1944 р. воював на 3 Українському фронті. З 16 липня 1944 р. воював на 1 Білоруському фронті. У липні 1944 р. він з групою з двох бійців переправився через річку Західний Буг, взнав цінні данні про розташування супротивника і повертаючись у свою військову частину напав на групу німців: 4 вбив, а 2 захопив у полон. За цей подвиг наказом командира 117 гвардійського стрілецького полку 39 гвардійської стрілецької дивізії від 29 липня 1944 р., гвардії старшого сержанта Миколу Остапченка нагороджено медаллю «За відвагу»[1]. 13 серпня 1944 р. гвардії старший сержант Микола Остапченко з групою трьох бійців на передньому краю оборони здійснив напад на позиції противника, в рукопашному бою знищив 3 солдат супротивника і одного взяв у полон. Полонений надав цінні свідчення[2]. За цей подвиг Микола Остапченко був нагороджений орденом «Слава» ІІІ ступеня наказом командира 28 гвардійського стрілецького корпусу 8 гвардійської армії 1-го Білоруського фронту від 22 серпня 1944 р. Микола Остапченко загинув у бою 5 вересня 1944 р. біля с. Маґнушев (Польща). Указом від 24 березня 1945 р. Микола Остапченко посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу за те, що 1 серпня 1944 р. першим у полку форсував річку Вісла, першим увірвався у траншеї ворога і захопив їх, чим забезпечив висадку на берег інших бійців. У цьому бою М. Остапченко особисто знищив 7 супротивників і одного взяв у полон.[3]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Медаль "За відвагу" (1944)
- Орден "Слава" ІІІ ст (1944)
- Герой Радянського Союзу (1945, посмертно)
Джерела[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах. - М., 1987. - Т. 2.
- Дикань А. П. Герои Харьковщины. - Х., 1998.
- Дикань О. П. Остапченко Микола Васильович // Енциклопедія Сучасної України : енциклопедія [електронна версія] - К, 2022. - Т. 24.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Приказ командира 117 гвардейского стрелкового полка 39 гвардейской стрелковой дивизии от 29 июля 1944 г.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Наградной лист на награждение оденом «Слава» ІІІ ст.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Наградной лист на присвоение звания Герой Советского Союза Остапченко Николаю Васильевичу.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Остапченко Микола Васильович.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |