Отто Лойке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто Лойке
нім. Otto Loycke
Народився 29 травня 1893(1893-05-29)
Познань, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 27 липня 1945(1945-07-27) (52 роки)
Діяльність офіцер, підводник
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання Капітан-цур-зее
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Отто Лойке (нім. Otto Loycke; 29 травня 1893, Позен27 липня 1945) — німецький офіцер-підводник, капітан-цур-зее крігсмаріне.

Біографія[ред. | ред. код]

1 квітня 1911 року вступив на флот. Учасник Першої світової війни. З 22 травня по 28 жовтня 1918 року — командир підводного човна SM UC-54. Всього за час бойових дій потопив 4 кораблі загальною водотоннажністю 17 303 тонн і пошкодив 1 корабель водотоннажністю 3365 тонн.

Дата Назва корабля Тип Тоннаж Країна
13 липня 1918 Ponta Delgada Steamer 3,381 Португалія
19 липня 1918 Australien Passenger steamer 6,377 Франція
Polperro (пошкоджений) Steamer 3,365 Британська імперія
4 вересня 1918 Arum Motor vessel 3,681
23 вересня 1918 Edlington Steamer 3,864

Після демобілізації армії залишений на флоті. З 1 січня 1936 по 30 вересня 1937 року — командир 1-ї флотилії підводних човнів. 31 жовтня 1937 року вийшов у відставку.

З початком Другої світової війни переданий в розпорядження крігсмаріне. З вересня 1939 року — 1-й офіцер Адмірал-штабу в штабі уповноваженого представника ВМС в Данцигу. З листопада 1939 року — офіцер зв'язку ВМС при головнокомандувачі сухопутними військами. З листопада 1941 року — начальник штабі німецької військово-морського командування в Італії, одночасно в листопаді-грудні 1942 року виконував обов'язки начальника німецького військово-морського командування в Тунісі. З червня 1943 року — комендант фортеці Мемель. З вересня 1943 року — морський комендант Албанії, з грудня 1944 року і до кінця війни — Істрії. Помер в югославському полоні.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]