Отто Мангольд
| Отто Мангольд | |
|---|---|
| нім. Otto August Mangold | |
| Народився |
6 листопада 1891[1] Auenstein[d], Ільсфельд |
| Помер |
2 липня 1962[1] (70 років) Гайлігенберг |
| Країна |
 Німеччина |
| Діяльність | зоолог, викладач університету |
| Alma mater | Тюбінгенський університет, Фрайбурзький університет |
| Галузь | ембріологія |
| Заклад | Університет Ерлангена—Нюрнберга |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Науковий керівник | Ганс Шпеман |
| Членство | Леопольдина |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
| У шлюбі з | Гільда Мангольд |
| Діти | Крістіан |
Отто Манґольд (нім. Otto August Mangold; 4 листопада 1891, Ауенштайн — 2 липня 1962, Гайлігенберг) — німецький ембріолог та експериментальний біолог, учень Ганса Шпемана.
Біографія[ред. | ред. код]
Походив з селянської родини. Навчався в Тюбінгенському, Фрайбурзькому та Ростокському університетах. У Ростоку познайомився з Гансом Шпеманом, у лабораторії якого почав дослідження. Втім був призваний на Першу світову війну, служив у німецькій авіації. Після війни закінчив університет та поступив у лабораторію Шпемана у Зоологічному інституті в Фрайбурзі. Там же познайомився та у жовтні 1921 року одружився з Гільдою Прошолдт.
Захистив дисертацію в лабораторії Шпемана. 1924 року був призначений завідувачем відділу експериментальної біології в Інституті біології[en] Товариства кайзера Вільгельма у Берліні. Невдовзі після переїзду Гільда загинула, отримавши опіки при пожежі.
У 1933 році був призначений завідувачем кафедри механіки розвитку в Університеті Ерлангена—Нюрнберга.
1937 року за рекомендацією Шпемана замінив його на посаді директора Зоологічного інституту у Фрайбурзі. Тоді ж вступив до націонал-соціалістичної партії. Завдяки цьому в 1938-1941 роках був призначений ректором Фрайбурзького університету.
У 1940 році обраний членом Німецької академії природодослідників «Леопольдина» за секцією зоології.[2]
У 1942-1945 роках був редактором журналу «Wilhelm Roux’ Archiv für Entwicklungsmechanik der Organismen[de]». Після 1945 року був звільнений з університету й до смерті працював завідувачем відділу ембріології у приватному інституті в Гайлігенбергу.
Згодом одружився ще раз на жінці на ім'я Ельза. Ельза Мангольд певний час працювала секретарем представництва квакерів у Фрайбурзі.[3] Вона заповіла гроші Німецькому товариству біології розвитку, яке на них започаткувало Премію Отто Мангольда, що вручалася з 1981 до 2009 року.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116730676 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Otto Mangold. Mitglieder. Leopoldina(нім.)
- ↑ The Hunger Year in The French Zone of Divided Germany - Photograph Inventory. Beloit College(англ.)
- ↑ Wissenschaftspreise / Scientific Awards. Gesellschaft für Entwicklungsbiologie e.V. (GfE) (нім.)(англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- P. E. Fassler (February 1996). Hans Spemann (1869-1941) and the Freiburg School of Embryology. The International journal of developmental biology. 40 (1): 49—57. PMID 8735910.(англ.)
- Kearl, Megan, «Otto Mangold (1891—1962)». Embryo Project Encyclopedia (2010-06-02). ISSN: 1940-5030(англ.)
|
