Павлов Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павлов Володимир Миколайович
Народився 19 червня 1915(1915-06-19)
Помер 1993[1][2]
Москва, Росія
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність перекладач, дипломат, інженер, головний редактор
Alma mater Московський енергетичний інститут
Знання мов російська
Посада головний редактор
Партія КПРС
Нагороди
Орден Британської імперії орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора

Володимир Миколайович Павлов (19 червня 1915(19150619), тепер Російська Федерація — 1993, місто Москва) — радянський державний діяч, дипломат, завідувач II-го Європейського відділу Міністерства закордонних справ СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1956 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині інженера-шляховика.

У 1939 році закінчив Московський енергетичний інститут, інженер-теплотехнік.

Член ВКП(б) з 1939 року.

З квітня 1939 року працював у Народному комісаріаті закордонних справ СРСР, був помічником міністра закордонних справ СРСР В'ячеслава Молотова.

У 1939 — грудні 1940 року — 1-й секретар Повноважного представництва СРСР у Німеччині.

У грудні 1940 — 1941 року — завідувач Центрально-європейського відділу Народного комісаріату закордонних справ СРСР.

У 1941—1947 роках — помічник народного комісара (міністра) закордонних справ СРСР В'ячеслава Молотова. Деякий час був основним перекладачем з англійської та німецької для Йосипа Сталіна.

У 1947—1948 роках — радник Посольства СРСР у Великій Британії.

У 1949—1952 роках — завідувач II-го Європейського відділу Міністерства закордонних справ СРСР.

18 жовтня 1952 — 5 березня 1953 року — секретар Постійної комісії із зовнішніх справ при Президії ЦК КПРС.

У 1953 році — в апараті Міністерства закордонних справ СРСР: завідувач II-го Європейського відділу Міністерства закордонних справ СРСР.

З 1953 по 1974 рік — головний редактор Видавництва літератури іноземними мовами (з 1964 року — видавництва «Прогрес»).

З 1974 року — персональний пенсіонер у Москві.

Помер 1993 року в Москві. Похований на Ваганьковському цвинтарі Москви.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]