Пазопаніб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пазопаніб
Систематизована назва за IUPAC
5-({4-[(2,3-Dimethyl-2H-indazol-6-yl)methylamino]pyrimidin-2-yl}amino)-2-methylbenzenesulfonamide
Класифікація
ATC-код L01EX03
PubChem 11525740
CAS 444731-52-6
DrugBank
Хімічна структура
Формула C21H23N7O2S 
Мол. маса 437,52 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 21% (14–39%)[1]
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 30,9 год.
Екскреція фекалії, Нирки (4 %)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ВОТРІЄНТ™,
«Глаксо Оперейшнс ЮК Лімітед», Велика Британія
UA/12035/01/01
20.03.2017—необмежений

Пазопаніб (англ. Pazopanib, лат. Pazopanibum) — синтетичний лікарський препарат, який належить до групи інгібіторів тирозинкінази[2][3][4], що застосовується перорально.[5][6][7] Пазопаніб схвалений до клінічного застосування у 2009 році в США, та в 2010 році у Великій Британії, Європейському Союзі та Австралії.[8][9][10][11][12]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Пазопаніб — синтетичний лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів протеїнтирозинкінази. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту тирозинкінази великої кількості клітинних рецепторів. Препарат інгібує KDR, FLT4, PDGFRB, FGFR1 та FGFR3, FLT1, FLT3, c-kit, CSF1R та PDGFRA. Це призводить до інгібування ангіогенезу, який більше виражений у пухлинних тканинах, що призводить до гальмування росту пухлини.[4][5][6] Пазопаніб також інгібує фосфорилювання у клітинах організму, зокрема клітинах пухлин, що призводить до загибелі пухлинних клітин.[4][5][6] Пазопаніб застосовується у лікуванні саркоми м'яких тканин[2] та раку нирки, у тому числі з метастазуванням[3][4], причому з вищою ефективністю при більшості клінічних варіантів захворювання, та меншою кількістю побічних ефектів, у порівнянні як з хіміотерапевтичними препаратами, так і з іншими інгібіторами тирозинкінази.[2][3][4]

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Пазопаніб добре та відносно повільно всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить від 14 до 39 % у зв'язку з ефектом першого проходження препарату через печінку. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 2—4 годин після прийому препарату. Пазопаніб добре розподіляється в тканинах організму та майже повністю (на 99 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Пазопаніб метаболізується у печінці. Виводиться препарат переважно із калом, незначна частина виводиться з сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення пазопанібу становить у середньому 30,9 годин, цей час може збільшуватися у хворих із порушенням функції печінки або нирок.[5][6][7]

Покази до застосування[ред. | ред. код]

Пазопаніб застосовують для лікування саркоми м'яких тканин та поширеного або метастатичного раку нирки.[5][6]

Побічна дія[ред. | ред. код]

Найчастішими побічними ефектами при застосуванні пазопанібу є діарея, артеріальна гіпертензія, зміна кольору волосся, нудота, блювання, втрата апетиту, швидка втомлюваність та астенія, кровотечі, біль у животі, головний біль, втрата ваги тіла, протеїнурія.[4] Іншими частими побічними ефектами препарату є[5][6]:

Протипокази[ред. | ред. код]

Пазопаніб протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при важкій печінковій та нирковій недостатності, при вагітності та годуванні грудьми, особам віком до 18 років.[5][6]

Форми випуску[ред. | ред. код]

Пазопаніб випускається у вигляді таблеток по 0,2 та 0,4 г.[5][13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. CHMP Assessment Report: Votrient (pazopanib) (PDF). European Medicines Agency. Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016. (англ.)
  2. а б в Пазопаніб у лікуванні сарком м'яких тканин: досвід мультидисциплінарних центрів. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
  3. а б в Пазопаніб при нирково-клітинній карциномі пізніх стадій. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
  4. а б в г д е Пазопаниб — препарат первой линии терапии у больных с метастатическим раком почки [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. а б в г д е ж и ВОТРІЄНТ™ (VOTRIENT™). Компендіум. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
  6. а б в г д е ж Пазопаниб [Архівовано 2 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. а б PAZOPanib [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. Votrient (pazopanib) dosing, indications, interactions, adverse effects, and more. Medscape Reference. WebMD. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 27 січня 2014. (англ.)
  9. Votrient- pazopanib hydrochloride tablet, film coated. DailyMed. 17 серпня 2020. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020. (англ.)
  10. Votrient : EPAR - Product Information (PDF). European Medicines Agency. Glaxo Group Ltd. 23 січня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2014. Процитовано 27 січня 2014. (англ.)
  11. Votrient 200 mg and 400 mg film coated tablets - Summary of Product Characteristics (SPC). electronic Medicines Compendium. GlaxoSmithKline UK. 20 грудня 2013. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 27 січня 2014. (англ.)
  12. Product Information Votrient Tablets. TGA eBusiness Services. GlaxoSmithKline Australia Pty Ltd. 25 березня 2013. Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2016. Процитовано 27 січня 2014. (англ.)
  13. Активные вещества. Пазопаниб [Архівовано 13 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]