Пам'ятник юним героям (Лубни)
| Пам'ятник юним героям | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Пам'ятник у 2013 р. | ||||
|
50°01′12″ пн. ш. 32°59′59″ сх. д. / 50.02000° пн. ш. 32.99972° сх. д.Координати: 50°01′12″ пн. ш. 32°59′59″ сх. д. / 50.02000° пн. ш. 32.99972° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Лубни | |||
| Архітектор | Сергій Кілессо | |||
| Скульптор | Євген Горбань | |||
| Матеріал | бронза і граніт | |||
| Висота | 2 м (з основою 4,83 м) | |||
| Будівництво | 1959 р. | |||
  Пам'ятник юним героям (Лубни) (Україна) | ||||
 | ||||
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Скульптурна група трьох піонерів |
Пам'ятник юним героям (Пам'ятник Борі Гайдаю, Вані Сацькому та Толі Буценку) — пам'ятник піонерам Великої Вітчизняної війни у місті Лубни, Україна.[1][2]
Історія[ред. | ред. код]
Під час Німецько-радянської війни німецько-фашистські війська захопили у вересні 1941 року місто Лубни. Патріоти міста та батьківщини надавали їм героїчну відсіч. Так надовго безсмертними залишилися імена юних піонерів — Бориса Гайдая, Івана Сацького та Анатолія Буценка.[3] Працюючи в місцевому залізничному депо, вони 27 січня 1943 року скерували справний німецький паровоз у ненаведений поворотний круг, і паровоз упав у яму. В результаті дванадцять відремонтованих паровозів не вийшли на колії, а десять інших, які потребували ремонту, залишилися перед поламаним поворотним колом. Лубенське депо на тривалий час вийшло з ладу. Окупанти схопили піонерів і після жорстоких тортур стратили.[4]
Опис[ред. | ред. код]
Монумент встановлено в 1959 році міському парку імені Донченка[5]. Скульптор — Є. Ю. Горбань, архітектор — С. К. Кілессо.
Являє собою постамент із сірчаного граніту з трьома бронзовими фігурами юних героїв (висота 2 метри, ширина 1,8 метра) на бронзовій основі загальною висотою 4,83 метра, установлений біля цільної гранітної брили. На лицьовій частині постаменту викарбувані слова: «Юним героям Борі Гайдаю, Вані Сацькому, Толі Буценку, які загинули у боротьбі з фашистськими загарбниками.» На бічній його частині постаменту написано: «Вічна слава героям, що полегли в боях за честь і незалежність нашої Батьківщини».
Пам'ять[ред. | ред. код]
- У СРСР трьом піонерам-героям була присвячена листівка із серії «Радянські піонери-герої» (українською мовою), виконаною українським художником Юхимом Кудеєм; Київ, 1985 р.).[6]
- Також у 1988 році їх честь було випущено конверт пошти СРСР.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Памятник юным героям Б. Гайдаю, И. Сацкому и А. Буценко. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
- ↑ Памятник юным героям Б. Гайдаю, И. Сацкому и А. Буценко (Лубны). Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ ПИОНЕРСКИЙ САЛЮТ (Борис Гайдай, Иван Сацкий, Анатолий Буценко). Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
- ↑ Лубны. Памятник юным героям Боре Гайдаю, Ване Сацкому и Толе Буценко. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
- ↑ Парк им. Донченко (Лубны). Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
- ↑ Советские пионеры-герои на открытках Юхима Кудя. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
- ↑ ПАМЯТНИК ЮНЫМ ГЕРОЯМ 1988 ХМК КЦ29 конверт. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Пам'ятник молодим героям Б. Гайдаю, І. Сацькому та О. Буценку (Лубни) Архівовано липень 5, 2020 на сайті Wayback Machine.
- Пам'ятники піонерам-героям Великої Вітчизняної війни Архівовано грудень 3, 2017 на сайті Wayback Machine.