Паперова хроматографія
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Паперо́ва хроматогра́фія (рос. бумажная хроматография, англ. paper chromatography; нім. Papierchromatographie f) — хроматографічний метод розділення й аналізу сумішей речовин, заснований на їхньому розподілі між рухомою і нерухомою фазами; як носій нерухомої рідкої фази використовують папір. Метод запропонований англійськими вченими А. Мартіном і Р. Сінгом в 1941.
Паперову хроматографію використовують для розділення та аналізу неорганічних та органічних компонентів природних та промислових речовин (наприклад, визначають смоли в нафтопродуктах, рідкісноземельні елементи в гірських породах та мінералах).
Див. також[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паперова хроматографія |
Джерела[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.