Папужник синьощокий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папужник синьощокий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Астрильдові (Estrildidae)
Рід: Папужник (Erythrura)
Вид: Папужник синьощокий
Erythrura trichroa
(Kittlitz, 1833)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Fringilla trichroa
Посилання
Вікісховище: Erythrura trichroa
Віківиди: Erythrura trichroa
ITIS: 179608
МСОП: 22719712
NCBI: 247731

Папу́жник синьощокий[2] (Erythrura trichroa) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Австралазії. Виділяють низку підвидів.

Довжина птаха становить 11-14 см, вага 14,4 г. Самці мають переважно зелене забарвлення, нижня частина живота дещо світша,крила більш темні. Обличчя індигово-синє, надхвістя зелене, хвіст зелений, дзьоб міцний, чорний. У самиць синя пляма на обличчі менша і менш виражена. Молоді птахи мають менш яскраве забарвлення, ніж дорослі птахи, синя пляма на облиичі у них слабо виражена або відсутня.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють одинадцять підвидів:[3]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Синьощокі папужники мешкають в Індонезії, Папуа Новій Гвінеї, Австралії, на Соломонових Островах та Новій Каледонії, у Федеративних Штатах Мікронезії, Палау і Вануату. Вони живуть в гірських і рівнинних тропічних лісах, на узліссях і трав'янистих галявинах, в мангрових і чагарникових заростях, в садах. На Новій Гвінеї вони зустрічаються на висоті від 800 до 3000 м над рівнем моря, під час негніздового періоду мігрують в долини, утворюючи зграї до 100 птахів.

Синьощокі папужники живляться переважно насінням трав'янистих рослин, плодами, ягодами, пагонами, під час сезону розмноження також дрібними комахами. Сезон розмноження у них триває з жовтня по лютий. В цей час самці приваблюють самиць співом, слідуюючи за нею, пока самиця тримає в дзьобі стебло трави або інший рослинний матеріал у вертиакальному положення; самиці демонструють готовність до спарювання, присідаючи і рухаючи хвостом зі сторони в сторону.

Пара птахів будує гніздо, причому самець приносить матерал (гілочки, травинки, листя, корінці), а самиця будує гніздо. Воно має кулеподібну форму і розміщується в густрій рослинності на висоті кількох метрів над землею. В кладці від 3 до 6 білуватих яєць. Інкубаційний період триває 13-14 днів, насиджують поперемінно і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 15 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще 2 тижні. Вони набувають дорослого забарвлення у віці 4 місяців.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція синьощоких папужників становить приблизно 20 тисяч птахів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Erythrura trichroa: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 01 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 вересня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
  • Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.