Папіліт
Папіліт | |
---|---|
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | K62.8 |
Папіліт (лат. papillitis) — запалення анальних сосочків.
Визначення[ред. | ред. код]
Анальні сосочки (папілли, papillae anales) — залишки ектоендодермальної перегородки. Наявність невеличких сосочків в організмі — явище нормальне, лікування не потребує. А власне папілітом називається гіпертрофія та запалення цих сосочків.
Причини виникнення[ред. | ред. код]
Іноді анальні сосочки, які схожі на поліпи, починають гіпертрофуватися та випадати з прямої кишки. Причин для гіпетрофії існує декілька:
- механічне подразнення калом анального каналу;
- порушення відтоку крові з таза;
- інші запальні захворювання проктології, такі як криптит, проктит, парапроктит тощо.
Клінічні ознаки[ред. | ред. код]
- періодичний чи постійний біль у задньому проході, що особливо посилюється при рідкій чи тривалій дефекації;
- почуття стороннього предмета в задньому проході;
- почуття неповного випорожнення;
- в разі трамватизації поверхні каналу — кровоточивість.
Діагностика[ред. | ред. код]
Для діагностування папіліту роблять зовнішній огляд анального каналу, прямої кишки, ректороманоскопію, аноскопію (щоб оцінити наявність анальних сосочків, їз розміри і стан). Також враховуються загальний стан пацієнта, анамнез.
Диференціальна діагностика[ред. | ред. код]
Найважливішою диференціальною діагностикою є розмежовування анальних сосочків від поліпів, оскільки вони схожі зовні. Різняться вони розташуванням відносно аноректальної лінії (поліпи — вище неї, а анальні сосочки — на рівні цієї лінії), кольором (темно-червоний та блідий відповідно). Також анальні сосочки варто відрізняти від бугрів, що утворюються при анальних тріщинах, та від гемороїдальних вузлів.
Лікування[ред. | ред. код]
Якщо анальні сосочки не гіпертрофовані, вони лікування не потребують. У разі гіпертрофії сосочків їх видаляють. При розвитку папіліту без гіпертрофії проводять консервативну терапію.
Прогноз[ред. | ред. код]
Папіліт та гіпертрофія анальних сосочків не становлять небезпеки для життя людини. Але самі по собі ані папіліт, ані гіпертрофія не виникають. Тому треба звернути увагу на основне захворювання і лікувати його (парапроктит, анальна тріщина, пектеноз / рубцовий стеноз прямої кишки тощо).
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (квітень 2019) |
Джерела[ред. | ред. код]
- Медичний центр «Ганімед»(рос.) [неавторитетне джерело]
- Папіліт — сайт про колопроктологічні захворювання (рос.) [неавторитетне джерело]
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (Квітень 2012) |
Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |