Парламентські вибори в Хорватії 2024
‹ 2020  Наступні ›
| ||||
| Парламентські вибори в Хорватії 2024 Всі 151 місце[en] у парламенті | ||||
| 17 квітня 2024 Явка: 62,31% ▲ (15,87 в.п.) | ||||
| Перша партія | Друга партія | |||
|---|---|---|---|---|
.jpg)
|
_(cropped).jpg)
|
|||
| Лідер | Андрей Пленкович | Зоран Міланович | ||
| Партія | ХДС | СДП | ||
| Лідер партії з | 21 червня 2016 | |||
| Попередні вибори | 67 місць | 44 місця (коаліція «Рестарт») | ||
| Виграно місць | 61 | 42 | ||
| Зміна місць | ▼ 6 | ▲ 2 | ||
 Результати виборів у кожному з десятьох виборчих округів Хорватії: | ||||
 |
| Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Хорватії |
|
Глава держави |
 Категорія • Інші країни |
Парламентські вибори в Хорватії 2024 — дострокові вибори[1] до хорватського парламенту, що відбулися 17 квітня 2024 року. Стали 11-ми з моменту перших багатопартійних виборів у Хорватії і четвертими після вступу Хорватії до Євросоюзу 2013 року.
Особливість цих парламентських виборів полягала в тому, що головна боротьба розгорнулася між партіями звинуваченого в корупції прем'єра Андрея Пленковича та президента Хорватії Зорана Мілановича, якому закидають проросійську позицію.[1]
Державна виборча комісія оголосила, що станом на 11:30 у цих виборах узяли участь 24,18% виборців, що становить 747 986 голосів. Таким чином, явка до 11:30 майже на третину вища, ніж на попередніх парламентських виборах у цій країні, коли в цей час проголосувало 18,09% виборців.[2]
Виборча система[ред. | ред. код]
Парламент Хорватії обирають на чотири роки, він може мати не менш ніж 100 і не більш ніж 160 депутатів, обраних на основі прямого, загального та рівного виборчого права таємним голосуванням. Вибори проводяться після закінчення мандата чи розпуску старого парламенту.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Спочатку передбачалося, що голосування проведуть восени. Проте через звинувачення у корупції партії прем'єр-міністра Андрея Пленковича ХДС (Хорватська демократична співдружність) з боку опозиції в країні сталася політична криза, на тлі якої у березні 2024 року відбувся розпуск парламенту.
Після початку війни в Україні між двома хорватськими лідерами спалахнув конфлікт. Президент Зоран Міланович неодноразово критикував дії ЄС та НАТО за допомогу Україні. Голову держави нерідко звинувачували у проросійській позиції. Він очолив коаліцію партій, провідною у якій виступала Соціал-демократична партія (СДП).[1]
Результати[ред. | ред. код]
Результати в мандатах після підрахунку 98,21% голосів:
- Хорватська демократична співдружність (ХДС) здобула 60 мандатів
- Соціал-демократична партія Хорватії (СДП) — 42 мандати
- Рух за батьківщину — 14 мандатів
- «Міст» — 11 мандатів
- коаліція «Можемо» — 10 мандатів
- Демократична асамблея Істрії — 3 мандати
- Незалежна платформа «Північ» — 2 мандати
- «Фокус» — 1 мандат
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Ольга Кацімон (18 квітня 2024). На парламентських виборах у Хорватії лідирує партія прем'єра Пленковича. Суспільне. Процитовано 27 квітня 2024.
- ↑ Kolar, Helena (17. travnja 2024.). DIP upravo objavio prve podatke: izlaznost odlična, do 11:30 glasalo osjetno više građana nego 2020. Telegram. Процитовано 17. travnja 2024..
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Ольга Кацімон (18 квітня 2024). На парламентських виборах у Хорватії лідирує партія прем'єра Пленковича. Суспільне. Процитовано 27 квітня 2024.