Пасічник Наталія Ігорівна
Пасічник Наталія Ігорівна | |
---|---|
Народилася |
13 лютого 1971 (53 роки) Рівне, Українська РСР, СРСР |
Країна | Швеція |
Діяльність | музикантка, піаністка |
Ната́лія І́горівна Па́січник (лат. Natalya Pasichnyk, 13 лютого 1971, Рівне, Україна) — українсько-шведська піаністка, засновник і директор Українського Інституту у Швеції, та донька ректора Національного університету «Острозька академія» Ігора Демидовича Пасічника.
«Вона досконало володіє інструментом. Питання техніки, звукової палітри і інтерпретації для неї ніби не існують. Все звучить дуже органічно і переконливо»
Ці слова про піаністку Наталю Пасічник сказав один з найбільших диригентів ХХ століття.
Біографія[ред. | ред. код]
Перші професійні кроки Наталії почалися у середній спеціалізованій музичній школі-інтернаті імені Соломії Крушельницької у Львові. Вона продовжувала навчання у Львівській Національній Музичній Академії імені Миколи Лисенка, удосконалювала майстерність гри на фортепіано у Музичній академій Фридерика Шопена у Варшаві, та у шведській Королівській музичній академії[sv] в Стокгольмі.
Наталія Пасічник активно концертує по Європі, США та Японії, вона виступала у відомих концертних залах світу, таких як: Концертний зал «Санторі»[en] (Токіо), Зал Бервальда[sv] (Стокгольм), Стокгольмський концертний зал, Концертний центр «de Singel»[de]нп (Антверпен), Зал «Авдиторія» у Барселоні[ca] (Барселона), Музичний зал Гамбурга[de], Варшавська філармонія[pl] та у великих концертних залах Польщі, Театр Колумба (Буенос-Айрес).
Брала участь у фестивалях: фестиваль Бетховена і фестиваль Моцарта, La Folle Journée de Varsovie, Gdansk Piano Autumn (Польща), Schubertiada (Іспанія), Палаци Санкт-Петербурга (Росія). Наталія співпрацювала з Симфонічним оркестром Шведського радіо, Mozarteum (Німеччина), Orchestre d'Auvergne (Франція), філармонічними оркестрами Кракова, Вроцлава, Гданська і Познані (Польща), Norrlandsoperan (Швеція), виступала під керівництвом таких диригентів: Крістофер Хогвуд[1], Євген Свєтланов, Ар'є ван Бек, Яцек Каспшик, Марек Мос, Б. Томмі Андерссон, Роберт Стеглі.
Наталія лауреат П'ятого Північного конкурсу піаністів у Нюборзі (Данія, 1998), і Світового Конкурсу Фортепіано в Цинциннаті (США, 1999), Міжнародного Конкурсу Умберто Мікелі (Мілан, 2001).
Наталія Пасічник є також засновником і директором Українського Інституту у Швеції, який розпочав свою діяльність у Стокгольмі (Швеція), у серпні 2014 року[1].
Наталія Пасічник здійснила багато записів для телебачення та радіо (Шведське ТБ1,TV4 Радіо P2, ВВС Radio 3, Бельгійське та Іспанське Радіо, Польське Радіо та ТБ), а також записала компакт-диски для таких відомих фірм звукозапису як NAXOS, OPUS 111, Pro Musica Camerata, Musicon. Наталія є палким дипломатом промоції української музики в світі. Її диск «Consolation» (2016), здійснений для однієї з найбільш престижних фірм Європи BIS Record з українською музикою, дістав виключно найвищі оцінки в рецензіях найбільших професійних журналів світу та став подією року в німецькому журналі Mittelbayerische.
Наталія займається також педагогічною діяльністю. Вона викладала в Королівській Академії Музики та Біркаґорден Вища Школа у Стокгольмі. Її учні є лауреатами міжнародних конкурсів.
Наталія є засновником і артистичним директором музичного фестивалю у Швеції, «Переосмислюючи Європу». У 2017 році Наталія була нагороджена престижною премією культури міста Стокгольм за її внесок у культурне життя міста.
Дискографія[ред. | ред. код]
- Rethinking the Well-Tempered Clavier (Navona records, 2024)[2][3][4]
- The Spirit of Freedom (FAF/European parliament)
- Consolation — forgotten treasures to the Ukrainian soul (BIS records, 2016)[5][6][7][8]
- Mozart, W.A.: Concert Arias — Bella mia fiamma… (CD Accord, 2012)
- Chopin — complete songs (NAXOS, 2010)[9]
- Wolfgang Amadeus Mozart — Complete songs (Pro Musica Camerata, 2006)
- The Fourth Dimension (Musicon, 2005) — Bach and Messiaen
- Felix Mendelssohn-Bartholdy | Antonin Dvorak (Pro Musica Camerata, 2003)
- Dumky — Popular Ukrainian songs for voice and piano (OPUS111, 2001)[10]
- Musik i Giresta kyrka (True Track production, 2000)
Призи та нагороди[ред. | ред. код]
- 1998 П'ятий нордичний конкурс фортепіано («5:e Nordiske Pianistkonkurrence») (Нюборг, Данія)
- 1998 Стипендія Фрейнда Шведської Королівської Музичної Академії (Royal Swedish Academy of Music Freund stipend)
- 1999 Міжнародна стипендія Шведської Королівської Музичної Академії (Royal Swedish Academy of Music stipend).
- 1999 Світовий Конкурс Фортепіано («The World Piano Competition») (Цинциннаті, США)[11]
- 1999 «Молода та обіцяюча» — програма організована Товариством Камерної Музики
- 2000 Нагорода Anders Wall Foundation
- 2014 Обрана номером 3 в списку культурних особистостей Швеції журналом OPUS[12]
- 2017 Культурний приз міста Стокгольм[13]
- 2022 Обрана в списку культурних особистостей Швеції журналом OPUS[14]
- 2022 Культурна стипендія Шведської церкви[15]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Maltański Koncert Charytatywny - Mozart forever - Co? Gdzie? Kiedy? - Poznan.pl. www.poznan.pl (пол.). Процитовано 9 червня 2017.
- ↑ Українська піаністка Наталія Пасічник випустила платівку із своєю інтерпретацію шедевра Баха - Український Музичнй Світ (укр.). 25 січня 2024. Процитовано 26 лютого 2024.
- ↑ Ukrainian Pianist Natalya Pasichnyk Has Released An Album Featuring Her Interpretation Of Bach's Masterpiece | Opera World (амер.). Процитовано 26 лютого 2024.
- ↑ Golynska, Olga (3 лютого 2024). Українська піаністка Наталія Пасічник випустила платівку з власною інтерпретацією шедевра Баха. МУЗИКА (укр.). Процитовано 26 лютого 2024.
- ↑ Clemens, Dominy. Consolation - Forgotten Treasures of the Ukrainian Soul - BIS BIS-2222 SACD [DC] Classical Music Reviews: April 2017 - MusicWeb-International. www.musicweb-international.com. Процитовано 29 травня 2017.
- ↑ Heimatliebe. Pizzicato - Remy Franck's Journal about Classical Music (de-DE) . Процитовано 29 травня 2017.
- ↑ Natalya Pasichnyk / Neue CD Veröffentlichung - Mosaik Magazin. Mosaik Magazin (de-DE) . 16 листопада 2016. Процитовано 29 травня 2017.
- ↑ Lilly Jönsson, Sofia (30 грудня 2016). Personlig musik ger den bästa trösten. SvD.se (швед.). Процитовано 9 червня 2017.
- ↑ Naxos Classical Music - Naxos Album Reviews. www.naxos.com. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 9 червня 2017.
- ↑ DUMKY - POPULAR UKRAINIAN SONGS [GP-J]: Classical CD Reviews- March 2001 MusicWeb(UK). www.musicweb-international.com. Процитовано 26 червня 2015.
- ↑ 3 pianists to play here for gold. enquirer.com. Процитовано 9 червня 2017.
- ↑ Hildebrand, Cari. Flera Anders Wall-stipendiater på OPUS-listan 2014 - Wallstiftelsen. www.wallstiftelsen.se (sv-se) . Процитовано 9 червня 2017.
- ↑ Kulturstöd. Kulturstipendiater 2017. www.stockholm.se (швед.). Процитовано 27 березня 2018.
- ↑ OPUS-listan 2022 (шведська) . Vimmerby: OPUS Magasin. 2022. с. 18. ISSN 1653-2619.
- ↑ De får Svenska kyrkans kulturstipendium 2022. www.svenskakyrkan.se (шведська) . Svenska Kyrkan. 21 вересня 2022. Процитовано 10 січня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Пасічник Наталія Ігорівна // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 103
- Офіційний вебсайт(англ.)
- Ютюб
- Spotify
|