Пег Ентвісл
| Пег Ентвісл | |
|---|---|
| Peg Entwistle | |
 | |
| Ім'я при народженні | Міллісент Ліліан Ентвісл |
| Дата народження | 5 лютого 1908[1] |
| Місце народження | Порт-Толбот, Уельс, Велика Британія |
| Дата смерті | 18 вересня 1932 |
| Місце смерті | Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
| Поховання | Огайо |
| Громадянство |
.svg){kind=small} США.svg){kind=small} Сполучене Королівство |
| Професія | акторка |
| Кар'єра | 1925—1932 |
| IMDb | ID 0258201 |
 Пег Ентвісл у Вікісховищі | |
Міллісент Ліліан «Пег» Ентвісл (англ. Millicent Lilian "Peg" Entwistle, 5 лютого 1908, Порт-Толбот, Уельс, Велика Британія — 18 вересня 1932, Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) — британська акторка театру та кіно валлійського походження . Ентвісл почала виступати у 1925 році, зігравши ролі у кількох бродвейських спектаклях. Вона з'явилася лише в одному фільмі, «Тринадцять жінок», який вийшов уже після її смерті.
Ентвісл прославилася тим, що розбилася насмерть, стрибнувши з літери «Н» напису «Hollywoodland» у вересні 1932 року, на 25-му році життя.
Життєпис[ред. | ред. код]
Дитинство[ред. | ред. код]
Міллісент Ліліан Ентвісл (англ. Millicent Lilian Entwistle) народилася 1908 року в уельському місті Порт-Толбот. Перші вісім років свого життя вона провела у Лондоні[2]. Мати дівчинки, Емілі, померла, коли Пег була зовсім маленькою. Через кілька років її батько одружується вдруге. Його обраницею стає Лауретта Росс, рідна сестра актриси Джейн Росс. Незабаром у пари народжуються двоє синів: Мільтон та Роберт Блікс.
У 1916 році батько перевозить сім'ю до США, де він отримав місце менеджера бродвейського продюсера Чарльза Фромана, ознаменувавши цим початок нового етапу в житті Пег.
Перші роки у США[ред. | ред. код]
Через 5 років після переїзду до США з інтервалом одного року Пег втрачає обох батьків. Спочатку в 1921 році від менінгіту вмирає Лауретта Росс, а потім, 2 листопада 1922 року трагічно гине батько. Він потрапляє під колеса лімузина на Парк-авеню у Нью-Йорку . Після смерті Роберта в автокатастрофі опіку над дітьми оформив їхній рідний дядько, Чарльз Ентвісл, на той момент менеджер актора Волтера Хемпдена[3], а також його дружина актриса Джейн Росс.
Навчання у театральній студії[ред. | ред. код]
З раннього дитинства Пег мріяла стати акторкою. У 1924 році вона переїхала до Бостона, де вступила до театральної студії Генрі Джуїтта (нині Хантінгтон). Серед її вчителів була уславлена актриса Бланш Юрка. Під її керівництвом Пег отримувала роль у кожній постановці п'єс Генріка Ібсена і вже в 16-річному віці на думку критиків стала перспективною актрисою.
Однією з перших ролей Пег Ентвісл стала роль Едвіги в п'єсі «Дика качка», якою захоплювалася американська акторка Бетті Девіс, вказуючи пізніше у своїх мемуарах, що в той час хотіла бути схожою на Пег Ентвіл[4] . Незабаром після цього актрису було прийнято до групи Нью-Йоркської театральної гільдії.
Бродвейські постановки[ред. | ред. код]
В 1925 році за сприяння друга і начальника її дядька, актора Вальтера Хемпдена, Пег вперше виходить на Бродвейську сцену. Їй дістається безсловесна, нічим не примітна епізодична роль служниці у постановці «Гамлет». Дебют пройшов вдало, молода актриса зуміла звернути на себе увагу вимогливої публіки.
У червні 1926 року відбувся її бродвейський дебют вже у складі трупи Нью-Йоркської театральної гільдії у п'єсі «Людина з Торонто», де виконувала роль Марти. Надалі п'єса витримала 28 вистав. У наступні шість років Ентвісл з'явилася в десяти бродвейських постановках. Серед її партнерів були Вільям Жілетт, Боб Каммінгз, Лоретт Тейлор та Дороті Гіш. Найвидатнішою роботою Пег Ентвісл стала робота з Сідні Толером у п'єсі «Томмі». Протягом 1927 року ця п'єса ставилася на сцені 232 рази.
У квітні 1927 року Пег Ентвісл вийшла заміж за актора Роберта Кіта[5], проте незабаром пара оголосила про розлучення. Крім звинувачень у жорстокості, Ентвісл дорікала чоловіка в тому, що він не спромігся розповісти їй про те, що був раніше одружений і має шестирічного сина, Браяна (теж у майбутньому відомого актора).
У перервах між Бродвейськими постановками Пег Ентвісл та інші актори їздили у турне, присвячене десятирічному ювілею театральної трупи. Організацією турне особисто займався великий Бернард Шоу. Незалежно від того, в якій п'єсі Пег брала участь, вона незмінно отримувала захоплені відгуки про свою гру, навіть якщо критики були незадоволені постановкою в цілому. Щотижня граючи нову роль, Пег набувала все більшої популярності в широких колах глядачів. Інформація про неї частіше з'являлася в пресі, наприклад, їй присвячені статті у недільному випуску New York Times (1927) і газети Oakland Tribune (1929).
На початку 1932 року Ентвісл востаннє вийшла на бродвейську сцену в п'єсі Джеймса Метью Баррі «Alice Sit-by-the-Fire». У парі з Пег Ентвісл мала грати Лоуретт Тейлор, проте через те, що Тейлор мав явні проблеми з алкоголем, постановку двічі доводилося скасовувати і повертати гроші за куплені квитки. Зрештою п'єсу зняли з репертуару, а Ентвісл та іншими акторам замість обіцяних відсотків із продажу квитків видали лише платню за тиждень.
Виступи в Голлівуді[ред. | ред. код]
У травні 1932 року Пег Ентвісл переїхала до Лос-Анджелеса, де грала в театрі Беласко в п'єсі Ромні Брента «Божевільні надії»[6] . Після закриття виступів в червні того ж року вона вирішила повернутися до Нью-Йорку, але кінокомпанія « RKO» запропонувала їй спробувати себе в кіно[7] і запросила на проби. Ентвісл погодилася, і незабаром отримала свою першу і єдину роль у кіно — роль Хейзл у фільмі «Тринадцять жінок».
Незважаючи на зірковий склад актрис: Мірну Лой та Айрін Данн, на тестовому показі фільм отримав погані відгуки, після чого кіностудія перемонтувала фільм, суттєво урізавши при цьому екранний час Ентвісл.
У цей момент США переживала розпал Великої депресії . Чверть населення країни становили безробітні, близько половини громадян жили за межею бідності. В Америці раз по раз спалахували голодні бунти, які жорстоко придушувалися. У Лос-Анджелесі стало вкрай складно знайти ролі, грошей ледь вистачало на найнеобхідніше, повернутися до Нью-Йорка не було можливості. Почуття своєї незатребуваності вкрай пригнічувало Ентвісл, вона дедалі частіше впадала в депресію. Дізнавшись про те, що її роль у «Тринадцятьох жінках» значно урізали, актриса зневірилася остаточно.
Самогубство[ред. | ред. код]
П'ятничного вечора 16 вересня 1932 року Пег Ентвісл залишила рідним записку, що вирушила до друзів. Більше живою її ніхто не бачив. У неділю 18 вересня в поліцейській дільниці пролунав дзвінок, і невідома жінка повідомила, що натрапила біля знаку Голлівуду на жіночу туфлю і акуратно згорнуте пальто, неподалік вона знайшла жіночу сумочку з передсмертною запискою всередині. На дні тридцятиметрового яру жінка побачила тіло. Невідома не хотіла непотрібного розголосу, тому підібрала кинуті речі, згорнула їх у вузлик і залишила біля дверей поліцейської дільниці. Поліцейські, що прибули за викликом, виявили тіло пристойно одягненої жінки зі світлим волоссям і блакитними очима[8] .
Поліцейські відновили картину події: жінка піднялася вгору службовими сходами, що є одночасно каркасом літери «Н» знака «HOLLYWOODLAND», і кинулася вниз з 15-метрової висоти.
У передсмертній записці, що знаходилася в її сумочці було написано рукою Пег:
"Я боюся, я — боягузка. Вибачте мене за все. Якби я зробила це набагато раніше, це позбавило від пережитого болю. П. Е. "[9] .
Розтин тіла показав, що смерть настала внаслідок множинних переломів кісток тазу, якихось зловживань алкоголем не було відзначено. У зв'язку з тим, що жінка не мала жодних документів, газета «Los Angeles Times» опублікувала передсмертну записку, сподіваючись, що ініціали підпису будуть упізнані. В результаті до поліції звернувся дядько Пег Ентвісл, Гарольд, який згодом упізнав тіло в морзі. Незважаючи на те, що смерть з великою ймовірністю настала саме 16 вересня, у свідоцтві про смерть вказано дату 18 вересня, день виявлення тіла. Її тіло кремували та поховали біля могили батька в Глендейлі в штаті Огайо в США.
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1932 | ф | Тринадцять жінок[en] | англ. Thirteen Women | Хазел Клей Казінс / (англ. Hazel Clay Cousins)[10] |
У культурі[ред. | ред. код]
Пег Ентвісл зіграла акторка Лаура Лігуорі в короткометражному фільмі 2017 року «Голлівудська дівчина: Історія Пег Ентвісл»[11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Official Port Talbot Registrar's Births Certificate Feb 5, 1908
- ↑ Actor Dies; Struck By Auto That Fled. New York Times. 20 грудня 1922.
- ↑ Chandler, Charlotte. The Girl Who Walked Home Alone: Bette Davis, a Personal Biography. — Simon and Schuster, 2006. — С. 38. — ISBN 0-743-26208-5.
- ↑ NYC Marriage license #12687. April 18, 1927.
- ↑ Yeaman, Elizabeth, 1932-05-04; 1932-06-07, Hollywood Citizen-News
- ↑ RKO contract dated June 13, 1932.
- ↑ Suicide Laid To Film Jinx. Los Angeles Times. 20 вересня 1932. с. A1.
- ↑ Girl Leaps To Death From Sign. Los Angeles Times. 19 вересня 1932. с. A1.
- ↑ Thirteen Women (1932). American Film Institute. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 13 листопада 2022.
- ↑ News Desk, BWW (14 листопада 2018). Award Winning Film Hollywood Girl: The Peg Entwistle Story Now Available on Amazon Prime. Broadway World.
Література[ред. | ред. код]
- Strauss, Alix. Death Becomes Them: Unearthing the Suicides of the Brilliant, the Famous, and the Notorious. — Harper Perennial, 2009. — P. 352. — ISBN 978-0061728563.
Посилання[ред. | ред. код]
- Пег Ентвісл на сайті Internet Broadway Database (англ.)
- Пег Ентвісл на сайті Find a Grave (англ.)
|
