Перша Львівська Медіатека

Перша Львівська Медіатека
49°50′48″ пн. ш. 24°01′39″ сх. д.
Країна:	Україна
Адреса	79000, Львів, вул. Мулярська, 2А
Заснована	20 жовтня 2014
Медіафайли у Вікісховищі

Перша Львівська Медіатека — це:

• сучасний мультимедійний центр (медіатека) в поєднанні з унікальним книжковим фондом Центральної міської бібліотеки імені Лесі Українки, створений за європейськими стандартами, доступний для усіх охочих;
• проект, спрямований на всебічний розвиток громадянського суспільства, громадських та молодіжних ініціатив;
• платформа для культурного осередку громади, місце комунікації для всіх охочих.

Проект став можливим завдяки спільним зусиллям Львівської міської ради, відомого у Львові німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.] і програми «Бібліоміст». До участі та збору коштів долучилися також інші благодійні фонди. Мерія міста виділила 450 тисяч гривень, а решту забезпечують вищеназвані організації.

Що є в українській медіатеці? Інтерактивний публічний простір нового покоління — це поєднання книгозбірні новітніх видань, колекції DVD, BLU-RAY та аудіодисків, електронних книжок, мультимедійних освітніх програм та інтерактивного простору. В основі такого місця лежить сучасне обладнання й актуалізована база корисних медіаресурсів. Потенційними партнерами медіатеки у Львові є Вроцлавський мультимедійний центр і такі ж структури Данії та Фінляндії.

Фундатори ідеї наводять статистику: діяльність сучасної бібліотеки у великому місті зменшує негативні прояви поведінки у громаді на 60 %. Львівська медіатека наразі поділена на три приміщення. Це традиційний медіахол, де проводитимуть презентації та зустрічі, ще одна кімнатка — гравіта — клуб настільних ігор і місце для курсів іноземних мов, і нарешті кіноплоща, де проходитимуть покази кіно, презентації медіа- та арт-проектів. Також тут планують відкрити звукозаписувальну студію. Відтак сучасні тренди — це не лише модні кафе і креативні простори, а й медіатеки, які в майбутньому цілком можуть замінити звичайні бібліотеки й стати улюбленим місцем багатьох яскравих особистостей.

Сучасний гібрид бібліотеки

Поняття «медіатека» вперше почали вживати французи у XX столітті. У ті часи це був далеко не інноваційний інтерактивний простір, а звичайнісіньке сховище оцифрованих книг.

Прогресує суспільство — прогресують і поняття. Сучасна медіатека включає грандіозне скупчення мультимедійних файлів на різній технічній апаратурі, змогу працювати як на комп'ютері, так і зі звичайними книжками, використовувати в роботі диски, великі екрани й інші інноваційні технології. Приміщення медіатек у світі здебільшого нагадує штаб-квартири бізнес-компаній: це просторі кімнати, модерний дизайн і мінімум меблів. Використовують лише найпотрібніші речі.

Інша, «соціальна», можливість медіатек — мультифункціональність. У таких приміщеннях проводять дискусійні клуби, кінопокази, літературні вечори, засідають мовні клуби. Це місця, де збираються люди, аби попрацювати як самостійно, так і в колективі. Ідеальний варіант для студента, бізнес-працівника й простого фрілансера.

Плюс медіатек ще й у тому, що вам не доведеться платити за час, проведений там, як це буває у звичайних коворкінг-центрах. Це громадське місце з безоплатним доступом. Достатньо виробити особисту картку, інколи з одноразовим внеском. Принцип дії медіатек дуже нагадує звичайні бібліотеки. Хоча сучасні літератори та публіцисти не надто популяризують роль книжкових бібліотек, вони сходяться на тому, що у майбутньому вони будуть популярними — варто лише змінити формат.

Досвід Польщі

Мультимедійні центри з Франції поступово перекинулися та виникли в інших країнах. Польща підхопила таку ініціативу швидко й активно займається нею досі.

Одна з потужних медіатек є у Вроцлаві (саме з цього приміщення взяли приклад українці). За статистикою керівників медіатек, найбільше відвідувачів — віком від 25 до 44 років. У Європі в цю вікову категорію входять і студенти.

У медіатеці у Вроцлаві є великий каталог DVD, музичних компакт-дисків, аудіокниг, настільних ігор та електронних освітніх програм. Є також доступ до електронної бази даних книг Ibuków, популярної серед відвідувачів. Вільний доступ до комп'ютерів з інтернетом також є.

Цікавою особливістю Вроцлавської медіатеки є сучасний характер інтер'єру. Мету організатори поставили благородну — створити приємний простір для молодих людей для обміну ідеями та думками, де вони могли б працювати над важливими проектами та поглибити свій кругозір.

Медіатека у Вроцлаві не втратила первинної «бібліотечної» місії — тут можна «орендувати» диски й інші електронні ресурси для перегляду та читання. Усе працює за принципом звичайнісінької бібліотеки.

Ще одна польська медіатека розташувалась у Варшаві. В її основі лежить обмін знаннями з різних галузей науки, що зберігаються на цифрових носіях. Ці структури, до слова, переважно фінансуються міською владою та благодійними організаціями.

Особливістю медіатек у Польщі є Multicentrum. Це інтерактивний центр освіти, де організовуються курси з носіями мови. У приміщенні проводять виставки, фестивалі та зустрічі з авторами. У Варшавській медіатеці є окреме приміщення прес-центру, а також місце для проведення культурних і наукових подій, кінопоказів. Театральні вистави проходять у залі Kinoffej. Окремий інтерактивний майданчик призначений і для дітей. Медіатеки в Польщі повністю адаптовані до потреб людей із фізичними вадами (ліфти, туалети, робочі місця). Такий же досвід переймають українці.

За межами Єврозони

Мультимедійні осередки дедалі частіше з'являються не лише в межах ЄС, США та Канади, а й на пострадянському просторі, у країнах, які лише подали заявку на членство у ЄС. Один із чудових прикладів — медіатека у Тбілісі (Грузія).

Принципової різниці між мультимедійним простором у Грузії та в ЄС нема. Є лише ментальні особливості. Медіатека розташувалась у красивій парковій зоні. У цілому структура збирає сучасні видання в різних цифрових форматах, інвестори планують розширювати зону медіатек по місту, аби для жителів зручнішою була локація.

Особливість дизайну Тбіліської медіатеки — її будівля скляна.

Досвід США

У США мультимедійні центри — must have не лише кожного університету, а й школи. Тут студенти навчаються, влаштовують ті ж дебати, що й у Європі. Особливість таких місць у Штатах — інтернаціональні клуби. Бувають медіатеки, де дні тижня розподіляються між клубами, наприклад, по понеділках День міжнародних забав тощо.

Фактори успіху

Перша Львівська медіатека, за невеликий свого існування вже встигла набути слави одного з найуспішніших бібліотечних і ширше — культурних проектів на теренах України, є чудовим доказом справедливості крилатого вислову: відчайдушні часи потребують відчайдушних дій. Відчайдушних — в сенсі рішучих змін і сміливих експериментів. Бо сьогодні бібліотека не може дозволити собі розкіш почуватись спокійно. Зате розкішшю шукати нестандартні моделі розвитку може насолоджуватись вдосталь.

Здавалося б, все просто: ще незвична і тому приваблива для вуха українця назва «медіатека» вкупі з сучасними антуражем — і ось заклад готовий працювати. Але чи може це дійсно дати пояснення, чому молодь робить свій вибір саме на користь медіатеки, і це в місті, де рівень конкуренції у сфері дозвілля, зокрема й інтелектуального, відверто шалений? Тоді, мабуть, варто розібратись з менш очевидними факторами успіху, компонентами, які роблять медіатеку дійсно неповторним місцем в культурному ландшафті Львова.

Компонент перший — концептуальний

Будь-яку розмову про Першу Львівську медіатеку куратори цього проекту починають з тлумачення самої цієї концепції: як «третього місця» (місця між роботою і домом), тобто комфортного і сучасного публічного простору для спілкування, навчання, реалізації ідей, якісного відпочинку і дозвілля.

Але де ж тут власне «медіа»? Адже в нашій свідомості це слово тісно пов'язане з технологіями, що прямо випливає з його етимології: з латини і з англійської media в перекладі означає засіб. І мова тут про засоби й інструменти комунікації

Що ж, сучасної техніки й засобів зв'язку у Львівській медіатеці цілком вдосталь. Але й поняття «медіа» там розглядають значно ширше. Адже media, medium — це також і посередник в широкому сенсі, це той, хто відповідає за комунікацію.

Саме роль такого-от посередника у процесі спілкування і спільної діяльності й обрала собі медіатека. Бібліотека як вільний громадський простір, а не просто технічно укомплектоване місце — так коротко можна сформулювати бачення своєї місії від авторів Першої Львівської медіатеки.

Компонент другий — технологічний

Щоправда, якщо вже мова зайшла про технічну «начинку», то значення цього медіатечного «інгредієнта» теж не варто списувати з рахунків. Медіатека як сучасний мультимедійний центр функціонує завдяки підтримці програми «Бібліоміст» [Архівовано 12 листопада 2016 у Wayback Machine.] фонду Білла та Мелінди Ґейтсів, яка виділила кошти на придбання необхідної оргтехніки: потужних комп'ютерів включно з периферійним устаткуванням, якісного мультимедійного обладнання, ігрових консолей Kinect.

Усім цим добром відвідувачі можуть скористатись абсолютно безкоштовно. Адже ще одна складова місії Медіатеки — це сприяння побудові відкритого, демократичного суспільства, яке просто неможливо уявити без рівного доступу до інформації та засобів її обробки й передачі.

Компонент третій — ціннісний

Проте, якщо ви спитаєте мене, що ж насправді є ключовим компонентом популярності Медіатеки, то я відповім — віра. Не в релігійному сенсі. А в сенсі спільних цінностей і переконань. Зрештою, перше, що відразу ж позитивно налаштовує до медіатечної команди, так це віра в себе і свою справу. Бо, погодьтеся, успіх і комплекс меншовартості, яким так люблять інколи страждати наші бібліотеки, — взаємовиключні в одній справі інгредієнти. Тому, думаю, не помилюся, якщо скажу, що ім'я та імідж достойного уваги закладу Медіатеці створили тверде переконання у власній спроможності, знання своїх сильних сторін, відкритість до нових ідей і партнерств, а також готовність об'єднувати ресурси задля кращого результату.

І, власне кажучи, результати говорять самі за себе. Співпраця з «Крим SOS» [Архівовано 6 червня 2020 у Wayback Machine.], Медіафорумом [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.], «Видавництвом Старого Лева», Школою джазу, Львівською асоціацією велосипедистів, Клубом любителів подорожей… Літературні презентації, автограф-сесії з відомими музикантами, кінопокази, концерти, виставки, воркшопи… Меню подій з асортиментом на будь-який смак розписане буквально на кожен день. До речі, щодо проблеми партнерства в Першій Львівській медіатеці полюбляють казати, що ідеї самі можуть приходити до нас. Адже їм потрібен простір і благодатний інтелектуальний ґрунт. Вони з'являються разом з цікавими людьми, які шукають когось, з ким можна було б спільно щось організовувати, проводити, реалізувати, взагалі поліпшувати. Хтось скептичний може спитати: чому ж ці активні люди з власними ідеями мають прийти саме в бібліотеку? Увесь фокус в тому, що в Медіатеці спитають: а чому б і не в неї?

Насправді, відвідування Першої Львівської медіатеки може як надихнути вас, так і розчарувати. Серйозно розчарувати, якщо ви хочете почути, що з оновленим приміщенням і з новою технікою бібліотека буде користуватись попитом без докладання будь-яких зусиль. Розчарувати, якщо ви сподіваєтесь побачити відремонтоване до лоску приміщення або безкрайні стелажі з CD- та DVD-дисками (медіаколекція першої української медіатеки дуже скромна за європейськими мірками). Але ж неймовірно і надихнути, якщо вам хочеться наочно переконатись в тому, що продумані концепції завжди працюють і що справжні зміни починаються зі світогляду.

Посилання

• https://www.facebook.com/lvivmediateka [Архівовано 25 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Відкриття Першої Львівської Медіатеки [Архівовано 28 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Медіатека — простір для навчання й обміну думками [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Бібліовершки [Архівовано 24 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Перша львівська медіатека: за рамки традиційної книгозбірні [Архівовано 3 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Відкриття у Львові першої в Україні міської медіатеки