Першин Павло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Павло Миколайович Першин
рос. Павел Николаевич Першин
Народився 4 січня 1891(1891-01-04)
Бубинське
Помер 11 листопада 1970(1970-11-11) (79 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР СРСР
Діяльність економіст
Alma mater Петроградський університет
Галузь економіка
Відомі учні • академіки І. І. Лукінов, М. М. Паламарчук, О. О. Сторожук;
• доктора економічних наук П. Ф. Вєдєнічев, І. К. Бондар
Членство НАН України
Нагороди
Державна премія СРСР
Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Трудового Червоного Прапора

Павло Миколайович Першин (рос. Павел Николаевич Першин; 4 січня 1891, Бубинське — 11 листопада 1970, Київ) — російський і український, радянський економіст-аграрник, академік АН УРСР30 червня 1948 року)[1], заслужений діяч науки УРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 4 січня 1891 року в селі Бубинскому (тепер Сивінського району Пермського краю). У 1916 році закінчив Петроградський університет. 3 1919 року протягом трьох десятиліть завідував кафедрами політичної економії і статистики, економіки землевпорядкування, народногосподарського планування у вишах Москви, Воронежа та Харкова.

У 19481950 роках — директор Інституту економіки АН УРСР, керував аграрним відділом цього інституту. В 19501954 роках очолював комплексні південно-українські експедиції АН УРСР, пов'язані з піднесенням економіки колгоспів посушливого степу.

В 19501957 роках був заступником голови, а в 19571965 роках головою Ради по вивченню продуктивних сил України. З 1965 року — завідувач відділом Інституту економіки АН УРСР[2].

Могила Павла Першина

Помер 11 листопада 1970 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Зробив внесок в розробку проблеми інтенсифікації сільського господарства. Розроблена ним методика визначення ефективності інтенсифікації сільськогосподарського виробництва застосовується не лише в Україні, а й за її межами (в Росії, Білорусі тощо). Досліджував економічні проблеми землевпорядкування, зокрема підвищення родючості земель, удосконалення районного планування, планування господарських центрів колгоспів та МТС.

Створив наукову школу економістів-аграрників, які значно поглибили і розширили головні ідеї вчителя в галузі аграрної науки. Його учнями були академіки І. І. Лукінов, М. М. Паламарчук, О. О. Сторожук, доктора економічних наук П. Ф. Вєдєнічев, І. К. Бондар.

Брав безпосередню участь в організації та проведенні міжвідомчих наукових нарад, конференцій та семінарів, був редактором численних монографій і членом редколегій багатьох енциклопедичних видань.

Був автором численних праць з проблем економіки сільського господарства, землевпорядкування, районного планування, земельної ренти, власності, розвитку продуктивних сил.

Відзнаки[ред. | ред. код]

За свої наукові досягнення був нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора та іншими орденами.

Заслужений діяч науки УРСР (з 1966 року). Лауреат Державної премії СРСР за 1969 рік.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

22 березня 1973 року в Києві, на будинку по вулиці Костьольній, 15, де в 19501970 роках жив і працював Павло Першин, встановлено гранітну меморіальну дошку (архітектор І. П. Блажиєвський)[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сайт НАН України. Архів оригіналу за 1 березня 2011. Процитовано 6 травня 2012.
  2. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
  3. interesniy.kiev.ua[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела та література[ред. | ред. код]