Петро II (король Кіпру)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро II
фр. Pierre II de Lusignan
Прапор
Прапор
11-й Король Кіпру
17 січня 1369 — 13 жовтня 1382 року
Попередник: Петро I
Наступник: Яків I
 
Народження: 1357[1]
Нікосія, Нікосія, Кіпр
Смерть: 13 жовтня 1382[2][1]
Нікосія, Нікосія, Кіпр
Поховання: Нікосія
Країна: Кіпрське королівство[2]
Релігія: католицтво
Рід: Лузіньяни[1] і Пуатьє-Лузін'яниd
Батько: Петро I (король Кіпру)[2][1][3]
Мати: Елеонора Арагонська[d][2][1]
Шлюб: Валентина Вісконті[d][1] і Валентина Вісконті[d]
Діти: N Лузін'янаd[3]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Петро II Товстий (фр. Pierre le Gros; 1357 — 13 жовтня 1382), відомий також як П'єр II де Лузіньян (фр. Pierre II de Lusignan)  — король Кіпру в 13691382 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Лузіньянів. Син короля Кіпру Петра I та Елеонори Арагонської. Отримав владу після вбивства його батька. Не маючи відповідного державного та політичного досвіду, покладався на свою матір та дядьків Жана та Жака де Лузіньян.

З самого початку у молодого короля виникли проблеми у зовнішній політиці. Під час святкувань на честь його коронування у 1372 році посварились венеційці та генуезці. Король та його родичі виступили проти останніх, скориставшись можливістю позбавитися генуезьких торговців як конкурентів кіпрських. У відповідь Генуя у 1373 році спрямувала потужний флот проти Кіпру і розв'язала Кіпро-генуезьку війну (1373—1374). Генузці підступом захопили м. Фамагуста, а згодом міста Пафос, Лімасол та Нікосію у 1374 році. Сам король потрапив у полон, після чого було укладено мир, згідно з яким Генуезька республіка отримувала у власність міста Фамагусту і Кіренію, великі торгові преференції та величезну суму грошей у вигляді репарацій.

Незважаючи на поразку, Петро II почав готуватися до відвоювання своїх земель. Тому він уклав мир з еміром Теке, віддавши йому м. Анталію, домовився також із султаном Єгипту. Окрім того у 1376 році було укладено союз з герцогом Мілану Бернабо Вісконті проти Генуї. Проте здійснити свої плани король Кіпру не зміг. Помер 13 жовтня 1382 року.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Валентина (1363–1391), донька Бернабо Вісконті, володаря Мілану

Діти:

  • донька (ім'я невідоме) (1379–1381)

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • René Grousset, L'Empire du Levant : Histoire de la Question d'Orient, 1949