Пильнянка

селище Пильнянка
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Богодухівський район
Громада	Краснокутська селищна громада
Рада	Мурафська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA63020090620099405
Облікова картка	Пильнянка
Основні дані
Засновано	1875
Площа	0,01 км²
Населення	38
Густота	3800 осіб/км²;
Поштовий індекс	62023
Телефонний код	+380 5756
Географічні координати	50°05′37″ пн. ш. 35°16′44″ сх. д. / 50.09361° пн. ш. 35.27889° сх. д.Координати: 50°05′37″ пн. ш. 35°16′44″ сх. д. / 50.09361° пн. ш. 35.27889° сх. д.
Висота над рівнем моря	127 м ;
Відстань
Найближча залізнична станція:
Селищна влада
Адреса	62002, Харківська область,; Богодухівський район,; смт Краснокутськ,; вул. Миру, 127
Карта
	Пильнянка
	Пильнянка Пильнянка

Пильнянка — селище в Україні, у Краснокутській селищній громаді Богодухівського району Харківської області. Населення становить 38 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Мурафська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Селище Пильнянка знаходиться на правому березі річки Мерчик, яка через 2 км впадає в річку Мерла. Вище за течією на відстані 2 км розташовані селища Сорокове і Володимирівка. На протилежному березі річки Мерла розташоване село Городнє. Селище оточене великим лісовим масивом (сосна).

Історія[ред. | ред. код]

12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Краснокутської селищної громади.^[1]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Краснокутського району, селище увійшло до складу Богодухівського району^[2].

Назва[ред. | ред. код]

Назва селища походить від слова «пильня» (місце, до пиляють деревину). У свою чергу, від назви селища походить псевдонім російського письменника Бориса Пильняка, який в юності влітку жив у Пильнянці та надсилав з неї свої оповідання до редакцій. Борис Пильняк започаткував напрям літератури, який називають «орнаментальною прозою», а письменників-послідовників цього напрямку у 1920-их роках називали «підпильнячниками».^[3]^{[джерело?]}