Письменний Ярослав Васильович
| Ярослав Письменний Письменний Ярослав Васильович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
20 березня 1982 смт Лисянка (з 2020 року Лисянська селищна територіальна громада Звенигородського району), Черкаська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
9 квітня 2022 (40 років) поблизу с. Іванівка, Чугуївський район, Харківська область (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2017—2022 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Ярослав Васильович Письменний — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ярослав Письменний народився 20 березня 1982 року в селищі Лисянка (з 2020 року Лисянська селищна територіальна громада Звенигородського району) на Черкащині. Після закінчення Лисянської загальноосвітньої школи № 1 здобував юридичну освіту в Київському технікумі готельного господарства та Міжрегіональній академії управління персоналом. Потім працював юристом на декількох підприємствах. У травні 2017 року вступив за контрактом до лав Збройних сил України. Ніс військову службу у складі 43-ї окремої артилерійської бригади, згодом — 81-ї окремої аеромобільної бригади у складі Десантно-штурмових військ ЗС України. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій. Загинув Ярослав Письменний 9 квітня 2022 року під час артилерійського обстрілу поблизу села Іванівка Чугуївського району на Харківщині, отримавши осколкове поранення, несумісне з життям. Чин прощання із загиблим відбувся 14 квітня 2022 року в на центральній площі селища Лисянка на Черкащині[1][2][3].
Родина[ред. | ред. код]
У загиблого залишилися дружина (одружилися в січні 2017 року) та малолітня донька[3].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вчора на Черкащині в останню путь провели ще одного захисника України. https://zmi.ck.ua/oblast (укр.). 15 квітня 2022. Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ На Звенигородщині попрощалися з військовими, які загинули в боях за Україну. https://zmi.ck.ua/oblast (укр.). 15 квітня 2022. Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ а б Костюк, Катерина (14 квітня 2022). Втрати Черкащини: на Харківщині загинув військовий з Лисянки. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 4 січня 2023.
- ↑ Президент України відзначив державними нагородами захисників і захисниць. Арміяinform (укр.). 18 травня 2022. Процитовано 4 січня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 18 травня 2022 року № 347/2022 «Про відзначення державними нагородами України»