Польська болідна мережа
Польська болідна мережа (пол. Polska Sieć Bolidowa) — науковий проєкт, що реалізується з 2004 року Лабораторією комет і метеорів та Астрономічним центром Миколая Коперника. Основним завданням є реєстрація метеоритів над територією Польщі та визначення їх траєкторій в атмосфері, орбіт і місць потенційного падіння метеоритів на основі їх спостережень з різних точок. На кінець 2016 року мережа складалася з понад 30 станцій з понад 70 чутливими камерами відеоспостереження, оснащеними світлосильними та ширококутними об'єктивами.
Проект був започаткований у 2004 році з ініціативи Аркадіуша Олеха, Маріуша Вишневського та Пшемислава Жолондка. Спочатку спостереження проводилися переважно на основі фотографічних методів (аналогових і цифрових). Після випробувань різних камер і об'єктивів відеоспостереження[1] команда стала використовувати камери Tayama і Siemens, що працюють з роздільною здатністю PAL і оснащені об'єктивами 4 мм f/1.2 від компаній Computar і Ernitec. Після отримання гранту від Національного наукового центру у 2013 році мережа реорганізується і переходить на цифрові камери з роздільною здатністю 1920x1200 пікселів, оснащені об'єктивами з кутом огляду 120—150 градусів і діафрагмою від f/1.8 до f/1.2. Також команда будує спектроскопічні станції, що використовують дві перехрещені дифракційні решітки, розміщені перед об'єктивом, і цифрові станції, обладнані лінзами «риб'яче око».
Першим яскравим болідом, зареєстрованим польською болідною мережею, вважається EN200204 Łaskarzew від 20 лютого 2004 року. Однак його сфотографувала лише одна станція (PFN01 Ostrowik), і визначити його траєкторію та орбіту вдалося лише після врахування даних, зібраних станцією Європейської болідної мережі у Чехії[2]. Першим болідом, ретельно вивченим та повністю описаним Польською болідною мережею, був метеор PF030405a Krzeszowice магнітудою -10,5, який з'явився 3 квітня 2005 року та був зареєстрований п'ятьма станціями, що належать до мережі[3].
Лише у 2015 році Польська болідна мережа зафіксувала майже 80 000 метеорів. У 2011—2015 роках загальна кількість зареєстрованих метеорів становила близько 215 000. Для майже 25 000 з них визначено траєкторії та орбіти[4]. Для визначення траєкторій та орбіт Польська болідна мережа використовує програмне забезпечення PyFN, написане Пшемиславом Жолондком[5].
Найбільші досягнення Польської болідної мережі включають відкриття нового метеорного потоку під назвою Дзета Кассіопеїди[6], реєстрацію найвищого метеора з потоку Оріоніди[7], виявлення зв'язку боліда PF131010 Ciechanów з двома астероїдами, що пролітали біля Землі одночасно з появою боліда[8] і підтвердження теорії про те, що підвищена активність рою Південних Таурид пов'язана з існуванням щільного потоку метеороїдів і астероїдів, що знаходяться в резонансі 7:2 з Юпітером[9][10][11].
Найбільшим потенційним падінням метеорита, який спостерігав PFN, є метеорит Reszel, пов'язаний з болідом PF120916 Piecki, який з'явився 12 вересня 2016 року о 21:44:07 UT над Вармією та Мазурами і мав величину -9,2. Найбільші шанси для того, щоб метеорит впав і, таким чином, доставив на Землю цінну для науки космічну речовину, мають дуже повільні боліди, і спостережуваний болід належав до цієї категорії. Він увійшов в атмосферу на висоті майже 82 км зі швидкістю менше ніж 17 км/с і закінчив свій видимий слід на висоті 26 км зі швидкістю всього 5 км/с. Розрахунки показали, що приблизно 10-15 кілограмів космічної речовини мали шанс досягти поверхні землі з початкової маси боліда близько 50 кілограмів. Область падіння потенційного метеорита була визначена досить точно. Вона має довжину 4 кілометри і ширину близько 200 метрів і розташована менш ніж за 4 кілометри на південь від міста Решель. На жаль, найбільш вірогідним місцем падіння уламків вагою близько 5 кілограмів було озеро Клавой або навколишнє вологе та важкодоступне місце. В результаті, попри інтенсивні пошуки, метеорит не вдалося знайти[12][13][14].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Wiśniewski M. et al. CCTV lenses for video meteor astronomy // WGN. — 2005. — Vol. 33. — P. 23-29.
- ↑ а б Spurny P., Olech A., Kędzierski P. Trajectory and orbit of the EN200204 Łaskarzew fireball // WGN. — 2004. — Vol. 32. — P. 48-50.
- ↑ а б Żołądek P. et al. The PF030405a Krzeszowice fireball // Earth, Moon and Planets. — 2006. — Vol. 100. — P. 215-224. — DOI:.
- ↑ а б Wiśniewski M., Żołądek P., Olech, A. et al. Current status of Polish Fireball Network // Planetary & Space Science. — 2017. — Vol. 143. — P. 12-20.
- ↑ а б Żołądek P. PyFN - multipurpose meteor software // Proceedings of the International Meteor Conference, Sibiu, Romania, 15-18 September, 2011 Eds.: Gyssens, M.; and Roggemans, P.. — 2012. — P. 53-55.
- ↑ а б Żołądek P., Wiśniewski M. The new July meteor shower // WGN. — 2012. — Vol. 40. — P. 189-194.
- ↑ а б Olech A. et al. PF191012 Myszyniec - highest Orionid meteor ever recorded // Astronomy & Astrophysics. — 2013. — Vol. 557. — P. A89. — DOI:.
- ↑ а б Olech A. et al. PF131010 Ciechanów fireball: the body possibly related to near earth asteroids 2010 TB54 and 2010 SX11 // MNRAS. — 2015. — Vol. 454. — P. 2965. — DOI:.
- ↑ а б Olech A. et al. 2015 Southern Taurid fireballs and asteroids 2005 UR and 2005 TF50 // MNRAS. — 2016. — Vol. 461. — P. 674. — DOI:.
- ↑ а б Żołądek P. et al. Taurids 2015 // Proceedings of the International Meteor Conference, Egmond, the Netherlands, 2-5 June 2016, Eds.: Roggemans, A.; Roggemans, P.. — 2016. — P. 358-360.
- ↑ а б Taurydy mogą być źródłem kosmicznej katastrofy. PAP - Nauka w Polsce. 17 січня 2017. Процитовано 28 січня 2017.
- ↑ а б Olech A. et al. PF120916 Piecki fireball and Reszel meteorite fall // Contributions of the Astronomical Observatory Skalnaté Pleso. — 2017. — 01. — Bibcode:.
- ↑ а б A. Olech (31 січня 2017). Gdzie jest meteoryt, który rozświetlił niebo nad Warmią i Mazurami?. Wyborcza.pl. Процитовано 31 січня 2017.
- ↑ а б Meteoryt poszukiwany na warmińsko-mazurskich mokradłach. PAP - Nauka w Polsce. 1 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2017.