Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Полісульфі́ди на́трію — неорганічні сполуки металу натрію зі сіркою , жовто-бурі кристали з формулою
Na
2
S
n
{\displaystyle {\ce {Na2S_{n}}}}
де n=2-7.
N
a
2
S
+
n
S
→
τ
o
C
N
a
2
S
n
+
1
{\displaystyle {\mathsf {Na_{2}S+{\mathit {n}}S\ {\xrightarrow {\tau ^{o}C}}\ Na_{2}S_{{\mathit {n}}+1}}}}
На результат можна впливати кількістю сірки і температурою реакції: при 600 °С виходить
Na
2
S
2
{\displaystyle {\ce {Na2S2}}}
, при 400°С —
Na
2
S
4
{\displaystyle {\ce {Na2S4}}}
, при 200°С —
Na
2
S
5
{\displaystyle {\ce {Na2S5}}}
.
Також можна провести синтез безпосередньо з елементів у рідкому аміаку :
2
N
a
+
n
S
→
−
30
o
C
N
a
2
S
n
{\displaystyle {\mathsf {2Na+{\mathit {n}}S\ {\xrightarrow {-30^{o}C}}\ Na_{2}S_{\mathit {n}}}}}
Фазова діаграма системи Na-S
Полісульфіди натрію — тверді речовини кольору від жовтого до жовто-помаранчевого. Добре розчиняються у воді, вищі полісульфіди розчиняються в етанолі .
Властивості деяких полісульфідів натрію
Полісульфід
Молярна маса
Температура плавлення (°С)
Na2 S2
110,11
445; 475; 490
Na2 S3 ·3H2 O
196,22
разл. 100
Na2 S4
174,23
275; 285; 286
Na2 S5
206,31
255; 253; 260
При кристалізації з водних розчинів утворюють кристалогідрати :
Na
2
S
2
⋅
5
H
2
O
{\displaystyle {\ce {Na2S2.5H2O}}}
,
Na
2
S
3
⋅
3
H
2
O
{\displaystyle {\ce {Na2S3.3H2O}}}
,
Na
2
S
3
⋅
8
H
2
O
{\displaystyle {\ce {Na2S3.8H2O}}}
.
За сильного нагрівання розкладаються із виділенням сірки:
N
a
2
S
n
→
>
600
o
C
N
a
2
S
+
(
n
−
1
)
S
{\displaystyle {\mathsf {Na_{2}S_{\mathit {n}}\ {\xrightarrow {>600^{o}C}}\ Na_{2}S+({{\mathit {n}}-1})S}}}
S
n
2
−
+
H
2
O
⇄
H
S
n
−
+
O
H
−
{\displaystyle {\mathsf {S_{\mathit {n}}^{2-}+H_{2}O\ \rightleftarrows \ HS_{\mathit {n}}^{-}+OH^{-}}}}
За кімнатної температури розкладаються розведеними кислотами з виділенням сірки:
N
a
2
S
n
+
2
H
C
l
→
20
o
C
2
N
a
C
l
+
H
2
S
↑
+
(
n
−
1
)
S
↓
{\displaystyle {\mathsf {Na_{2}S_{\mathit {n}}+2HCl\ {\xrightarrow {20^{o}C}}\ 2NaCl+H_{2}S\uparrow +({{\mathit {n}}-1})S\downarrow }}}
За низької температури та концентрованої кислоти вдається отримати полісульфани :
N
a
2
S
n
+
2
H
C
l
→
−
15
o
C
2
N
a
C
l
+
H
2
S
n
{\displaystyle {\mathsf {Na_{2}S_{\mathit {n}}+2HCl\ {\xrightarrow {-15^{o}C}}\ 2NaCl+H_{2}S_{\mathit {n}}}}}
У вологому середовищі та на світлі полісульфіди натрію окислюються киснем повітря :
2
N
a
2
S
n
+
2
H
2
O
+
O
2
→
4
N
a
O
H
+
2
n
S
{\displaystyle {\mathsf {2Na_{2}S_{\mathit {n}}+2H_{2}O+O_{2}\ {\xrightarrow {\ }}\ 4NaOH+2{\mathit {n}}S}}}
Без води реакція окислення йде інакше:
2
N
a
2
S
n
+
3
O
2
→
2
N
a
2
S
2
O
3
+
(
2
n
−
4
)
S
{\displaystyle {\mathsf {2Na_{2}S_{\mathit {n}}+3O_{2}\ {\xrightarrow {\ }}\ 2Na_{2}S_{2}O_{3}+(2{\mathit {n}}-4)S}}}
Для сульфідування сталевих та чавунних виробів.
Для отримання сірчистих барвників.
Синтез полісульфідних каучуків .
Як компонент складів для обробки шкір.
Як реагент при флотаційному розділенні сумішей.
Як інсектофунгіциди.
В аналітичній хімії.
Химическая энциклопедия / Редкол.: Кнунянц И.Л. и др. — М . : Советская энциклопедия , 1992. — Т. 3. — 639 с. — ISBN 5-82270-039-8 .
Лидин Р.А. и др. Химические свойства неорганических веществ: Учеб. пособие для вузов. — 3-е изд., испр. — М . : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0 .
Справочник химика / Редкол.: Никольский Б.П. и др. — 3-е изд., испр. — Л. : Химия, 1971. — Т. 2. — 1168 с.
Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия. Химия металлов. — М . : Мир , 1971. — Т. 1. — 561 с.
Неорганічні
Галогеніди
Халькогеніди
Пніктогеніди
Оксогалогеніди
Оксихалькогеніди
Оксипніктогеніди
Інші
Органічні [en]