Понте ді Варлунго
| Понте ді Варлунго | |
|---|---|
 Понте ді Варлунго | |
| 43°45′49″ пн. ш. 11°18′14″ сх. д. / 43.763700000028° пн. ш. 11.30390000002777917° сх. д.Координати: 43°45′49″ пн. ш. 11°18′14″ сх. д. / 43.763700000028° пн. ш. 11.30390000002777917° сх. д. | |
| Офіційна назва | Ponte di Varlungo |
| Країна |
 Італія |
| Розташування |
Флоренція Італія |
| Перетинає | Арно |
| Матеріал | сталь і залізобетон |
| Основний проліт | 127 м |
| Загальна довжина | 375 м |
| Ширина | 26 м |
| Висота конструкції | 18 м |
| Відкрито | 1981 |
| Конструктор, архітектор | Adriano Montemagnid |
  Понте ді Варлунго Понте ді Варлунго (Італія) | |
 | |
 Понте ді Варлунго у Вікісховищі | |
Понте ді Варлунго (італ. Ponte di Varlungo) — сучасний багатоцільовий міст через річку Арно у Флоренції.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Будівництво мосту Понте ді Варлунго[1] за проектом інженера Л. Скалі і архітектора Адріано Монтеманьо було розпочато в 1979 і завершено в 1981. Міст загальною довжиною 375 м виконаний у сучасному стилі із сталі і залізобетону.
Він має два рівня: на нижньому рівні в центрі розташована автодорога локального значення з велосипедно-пішохідними тротуарами, що мають з'їзди і сходи на прибережні доріжки, а на верхньому рівні по боках розташовані двохсмугові автомобільні полотна міжміського значення без тротуарів, по яких з півдня продовжується Віа Марко Поло до розв'язки на північному березі Арно.
Через Віа Марко Поло і Via Goffredo della Torre можна швидко дістатись до розв'язки «Firenze Sud» («Флоренція-Південь») з автострадою А1 або до південно-східних густонаселених селищ в Баньйо-а-Риполі (в першу чергу Grassina і Antella).
Примітки[ред. | ред. код]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вигляд з берега Арно -
З'їзд локальної дороги -
Вгорі двохсмугові дороги в обидві сторони -
Локальна дорога з тротуарами
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Понте ді Варлунго |
- Francesco Guerrieri, Lucia Bracci, Giancarlo Pedreschi. I ponti sull'Arno dal Falterona al mare. Firenze, Edizioni Polistampa, 1998.(італ.)
- Флоренція. Бібліографія(італ.)
| |||||||
