Попель Андрій В'ячеславович
| Попель Андрій В'ячеславович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
6 жовтня 1971 Харків, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (42 роки) Новокатеринівка | |
| Поховання | Міське кладовище № 18 (Харків)d | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Андрі́й В'ячесла́вович По́пель (6 жовтня 1971 — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1971 року в місті Харків. Закінчив 9 класів ЗОШ № 69 в Холодногірському районі Харкова, в медучилищі здобув професію медбрата санітарно-медичної служби. Пройшов строкову службу в армії, працював, займався підприємництвом — виготовляв металічні вироби, створив родину.
З 19 липня 2014-го — доброволець, снайпер, 93-тя окрема механізована бригада. 28 серпня вийшов на зв'язок і попросив знайти його, щоб не сталося.
Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення «зеленим коридором» поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район) — на перехресті доріг з села Побєда до Новокатеринівки поруч зі ставком. Загинув разом зі значною частиною бійців 93-ї механізованої бригади, які станом на грудень 2016-го не ідентифіковані.
Перебував у списках зниклих безвісти. Тіло Андрія знайдене пошуковою місією 11 вересня 2014-го. Перепохований 22 лютого 2015 року поряд зі своїм побратимом Ігорем Комаровим на кладовищі № 18 у Харкові[1].
Без Андрія лишилися батько, мама Тетяна Михайлівна, яка працює учителькою, дружина Ольга та син 2007 року народження.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
- 3 листопада 2016 року в ЗОШ № 69 Харкова відкрито пам'ятну дошку випускникові Андрію Попелю
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 8, місце 28
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Жизнь за Украину. «Они просто не вышли из этого «зеленого коридора». Kharkiv today (рос.). Процитовано 29 грудня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
Джерела[ред. | ред. код]
- Попель Андрій В'ячеславович
- Слава Герою(рос.)
- Небесна Гвардія[недоступне посилання з липня 2019]
- Відкриття меморіальної дошки
- Наш Герой поряд з нами(рос.)
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 6 жовтня
- Народились 1971
- Уродженці Харкова
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Поховані на харківському міському кладовищі № 18
- Військовики 93-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Померли в Старобешівському районі