Попов Володимир Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Попов Володимир Федорович
Народився 28 липня (10 серпня) 1907
Харків, Російська імперія
Помер 2001[1][2][…]
Москва, Росія
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Росія
Діяльність письменник, металург
Галузь белетристика[4]
Alma mater ДВНЗ ДонНТУ
Знання мов російська
Членство СП СРСР
Напрямок соціалістичний реалізм
Жанр проза, роман і оповідання
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія 2 ступеня
IMDb ID 0691366

Володи́мир Фе́дорович Попо́в (нар.28 липня 1907 — пом.2001, Москва) — радянський письменник. Лауреат Сталінської премії (1949) за роман «Сталь і шлак».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 липня 1907 р. в сім'ї службовця Харкові. Закінчив Донецький індустріальний інститут, працював інженером на металургійних заводах Донбасу. У романі «Сталь і шлак» (1948), за який удостоєний Державної премії в 1949 році, зображених діяльність підпільної партійної організації та колективу металургійного заводу в Донбасі в період ВВВ. Помер 2001 р. у Москві.

До війни працював заступником начальника мартенівського цеху Єнакіївського металургійного заводу.

Творчість[ред. | ред. код]

Друкувався з 1947 р. За його твором знято телефільм «Здобудеш у бою» (1970), а за мотивами роману «І це називається буднями» — «Сьогодні і завтра» (1979, 3 а).

Почесні звання[ред. | ред. код]

Почесний громадянин Єнакієвого.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б NUKAT — 2002.
  3. а б CONOR.BG
  4. Czech National Authority Database
  5. За даними сайту Enakievets. Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 8 січня 2011.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]