Прауральська мова
Прауральська мова — гіпотетична прамова, від якої походять уральські мови. Прауральська мова реконструюється методами порівняльно-історичного мовознавства. За ностратичною гіпотезою, безпосередньою прамовою прауральської мови є праностратична мова. Безпосередні нащадки прауральської мови — прафіно-угорська мова і прасамодійська мова. Носіями прауральської мови були прауральці.
Прауральська була аглютинативною мовою. Існував сингармонізм. Іменник змінювався за не менше ніж шести відмінками. Звичайним порядком слів був SOV (підмет — додаток — присудок).
Історія мови[ред. | ред. код]
Петер Хайду датує розпад прауральської мови, тобто поділ її на прасамодійську і прафіно-угорську, VI—IV тисячоліттями до н. е.[1] В. В. Напольський заглиблює цю дату до VI—V тисячоліть до н. е.[2] Ю. Янхунен відносить цю подію до часу близько 3000 року до н. е.[3]
Батьківщина[ред. | ред. код]
У XIX столітті через гіпотезу про урало-алтайську спорідненість прабатьківщину уральців шукали в Азії в районі Саянських і Алтайських гір (Фердинанд Відеман, Матіас Кастрен)[4][5][6].
Пізніше пошуки прабатьківщини робилися з урахуванням власне мовних даних. Так, в мові прауральців були позначення для ялини, сибірського кедра, а в прафіно-угорській мові назви для бджоли, меду, їжака, північного оленя, орябка, політухи, горностая, норки, соболя, куниці, осетра, стерляді, дуба, в'яза, горобини і заліза. Ці факти змусили дослідників висунути європейську концепцію прабатьківщини уральців, що розташовувала її між середньою Волгою та Уралом[7][8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Хайду П. Уральские языки // Языки мира. Уральские языки. — М. : Наука, 1993. — С. 8. — ISBN 5-02-011069-8.
- ↑ Напольских В. В. Введение в историческую уралистику. — Ижевск : УИИЯЛ УрО РАН, 1997. — С. 125. — ISBN 5-7691-0671-9.
- ↑ Janhunen J. Proto-Uralic — what, where, and when? // The Quasquicentennial of the Finno-Ugrian Society. — 2009. — № 258. — С. 68. — ISSN 0355-0230. — ISBN 978-9-5256-6711-0, ISBN 978-952-5667-12-7.
- ↑ Хайду П. Уральские языки и народы. — М. : Прогресс, 1985. — С. 144—145.
- ↑ Гуя Я. Прародина финно-угров и разделение финно-угорской этнической общности // Основы финно-угорского языкознания. — М. : Наука, 1974. — С. 31.
- ↑ Норманская Ю. В. Реконструкция названий растений в уральских языках и верификация локализации прародин уральских языков (прауральского, прасамодийского, прафинно-угорского, прафинно-пермского, праугорского, прафинно-волжского) // Аспекты компаративистики. — 2008. — Т. 3. — С. 712. — ISBN 5-7281-0903-9, ISBN 978-5-7281-0903-7.
- ↑ Хайду П. Уральские языки и народы. — М. : Прогресс, 1985. — С. 146—148.
- ↑ Норманская Ю. В. Реконструкция названий растений в уральских языках и верификация локализации прародин уральских языков (прауральского, прасамодийского, прафинно-угорского, прафинно-пермского, праугорского, прафинно-волжского) // Аспекты компаративистики. — 2008. — Т. 3. — С. 712, 715. — ISBN 5-7281-0903-9, ISBN 978-5-7281-0903-7.