Спасо-Преображенський собор (Біла Церква)
Спасо-Преображенський кафедральний собор (Біла Церква) | |
---|---|
49°47′35″ пн. ш. 30°06′54″ сх. д. / 49.7930667° пн. ш. 30.1151611° сх. д. | |
Тип споруди | кафедральний собор[d] |
Розташування |
Україна, Київська область Біла Церква |
Архітектор | Фраполлі |
Інженер | Ванрезонт |
Засновник | Олександра Браницька |
Початок будівництва | 1833 |
Кінець будівництва | 1839 |
Висота | 40 м |
Будівельна система | цегла |
Стиль | класицизм |
Належність | кафедральний собор Білоцерківської єпархії ПЦУ |
Єпархія | Білоцерківська єпархія ПЦУ |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Адреса | Соборна площа |
Епонім | Преображення Господнє |
Вебсайт | pomisna.info/uk/ |
Спасо-Преображенський собор у Вікісховищі |
Преображе́нський собо́р — культова споруда в місті Біла Церква, кафедральний собор Білоцерківської єпархії Православної церкви України. Збудований у 1833—1839 роках в дворі напівзруйнованої Микільської церкви. Замовниця — Олександра Браницька була похована 15 серпня 1839 року в неосвяченому приділі Олександра Невського, не доживши до завершення будівництва. Споруджено за проектом одеського кафедрального собору (інженер — Ванрезонт, архітектор Фраполлі).
Риси храму[ред. | ред. код]
Храм було споруджено в стилі класицизму. Будівля цегляна, обштукатурена, хрестоподібна в плані, висотою 40 м, перекрита банею на високому барабані. Східний і західний входи оформлені 4-х колонними портиками, південний- шестиколонним. Головний портик відновлений у 90-х рр. XX століття, ордер доричний. На фасадах колонам відповідають пілястри. Прямокутні віконні отвори декоровані сандриками. Перекриття цегельне, склепінчасте. Інтер'єр був розписаний монументальним олійним живописом, який не зберігся до наших днів.
Інтер'єр[ред. | ред. код]
Собор мав багате начиння. Однією з реліквій стала «Таємна вечеря», вишита золотом на малиновому тлі датована XV століттям. Також у соборі зберігалася багата колекція стародруків XVII століття.
Історія[ред. | ред. код]
У 1933 році собор перестав функціонувати. До Другої світової війни в ньому розташовувався Державний міський архів. В 1941 році склепіння собору було зруйноване прямим попаданням бомби. У повоєнні роки церковна служба відновилась і велась до 1961 року. В 1956 році Преображенський собор було занесено в список пам'яток архітектури, тоді ж розпочався ремонт споруди під час якого під штукатуркою поховали настінні розписи. В 70-80х рр. був використаний як спортивний зал.
У 1989 році собор було передано церковній громаді. З серпня 1994 року Спасо-Преображенський кафедральний собор є центром Білоцерківської єпархії УПЦ МП. Єпископ Білоцерківський і Богуславський Митрофан (Михайло Іванович Юрчук) з травня 2007. Його попередник Серафим (Василь Федорович Залізницький) — (серпень 1994 — травень 2007).
У квітні 2023 року мешканцями міста Біла Церква та прихожанами Православної церкви України організовано ряд мітингів з вимогою повернути культову споруду у власність громади[1]. 27 квітня 2023 року Білоцерківська міська рада ухвалила рішення про повернення з користування культових споруд Преображенський кафедральний собор та Микільську церкву[2]. 9 травня 2023 року представники Білоцерківської міської ради спробували опечатати приміщення, проте на заваді стали священники та прихожани РПЦвУ[3].
29 червня 2023 року за рішенням Білоцерківської міської ради Микільську церкву та Спасо-Преображенський собор було передано в користування єпархії ПЦУ[4]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Зруйнована дзвіниця собору
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ У Білій Церкві вимагають передати Спасо-Преображенський собор ПЦУ (ВІДЕО). mykyivregion.com.ua (укр.). Процитовано 15 травня 2023.
- ↑ 3817-39-VIII Про повернення з користування культових споруд. new.bc-rada.gov.ua (укр.). Процитовано 15 травня 2023.
- ↑ ❗️У Білій Церкві влада прийшла опечатати Преображенський собор та Микільську церкву (укр.), процитовано 15 травня 2023
- ↑ У Білій Церкві Спасо-Преображенський собор і Микільську церкву передали в користування ПЦУ | Біла Церква – БЕЗ ТАБУ (укр.). 29 червня 2023. Процитовано 7 листопада 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Спасо-Преображенський собор (Біла Церква)