Пророченко Тетяна Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тетяна Пророченко
Загальна інформація
Повне ім'я Тетяна Василівна Пророченко
Народження 15 березня 1952(1952-03-15)
Осипенко, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Смерть 11 березня 2020(2020-03-11) (67 років)
Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Зріст 166 см
Вага 58 кг
Спортивна кар'єра 1969—1980
Особисті рекорди
100 м 11,09w (1976)
200 м 22,98 (1976)
400 м 50,6h (1977)
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден Дружби народів
Спортивні звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Медалі
Олімпійські ігри
Бронза 1976 Монреаль 4×100 м
Золото 1980 Москва 4×400 м
Кубки світу
Бронза 1977 Дюссельдорф 200 м
Срібло 1979 Монреаль 4×400 м
Чемпіонати Європи
Срібло 1978 Прага 4×400 м

Тетяна Василівна Буракова (у дівоцтві — Пророченко; 15 березня 1952(19520315), Осипенко — 11 березня 2020[1]) — українська радянська легкоатлетка, олімпійська чемпіонка.

Спеціалізувалась здебільшого в бігу на 400 метрів. Тренувалась в добровільному спортивному товаристві «Колос» в Запоріжжі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилась 15 березня 1952 року в місті Осипенко.

У 1987 році закінчила Київський державний інститут фізичної культури. Учениця тренерки Тамари Видоменко.

Могила Тетяни Пророченко (Буракової), Байкове кладовище

З 1993 року працювала в Державному комітеті України з фізичної культури і спорту. Померла від онкологічного захворювання на 68-му році життя 11 березня 2020 року[2]. Була кремована, прах похований у колумбарії Байкового кладовища (50°25′00″ пн. ш. 30°30′16″ сх. д. / 50.4167667° пн. ш. 30.5046778° сх. д. / 50.4167667; 30.5046778).

Дружина легкоатлета Віктора Буракова (нар. 1955).

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Виступи на Олімпіадах[ред. | ред. код]

Свою першу олімпійську нагороду, бронзову, Тетяна Пророченко здобула на монреальській Олімпіаді в складі команди Радянського Союзу в естафеті 4 х 100 метрів. Її подругами були Людмила Жаркова-Маслакова, Віра Анісімова та Наталія Бочина.

На московській олімпіаді вона виступала в складі естафетної команди на дистанції 4 х 400 метрів, і виграла золоту медаль разом з Тетяною Гойщик, Ніною Зюськовою та Іриною Назаровою.

Виступи на чемпіонатах СРСР[ред. | ред. код]

За кар'єру Тетяна Пророченко десять разів отримувала медалі чемпіонатів СРСР, зокрема шість разів ставала чемпіонкою СРСР.

Рік Медаль Дисципліна Результат Місто Примітки
1976 1 200 метрів 22,98 СРСР Київ
1977 3 100 метрів 11,67 СРСР Москва
2 200 метрів 23,20
1978 2 400 метрів 51,13 СРСР Тбілісі
2 4×400 метрів 3.30,1h
1979 1 4×200 метрів 1.30,8 СРСР Москва
1 4×400 метрів 3.26,1h
1980 1 400 метрів 51,70 СРСР Москва
1 4×200 метрів 1.32,7h
3 4×400 метрів 3.34,2h

Рекорди[ред. | ред. код]

29 липня 1979 Тетяна Пророченко, разом із Раїсою Маховою, Ніною Зюськовою та Марією Кульчуновою стала у складі команди УРСР співавторкою світового рекорду з естафетного бігу 4×200 метрів. Рекордний результат (1.30,74 або 1.30,8 за ручним хронометражем) був показаний у фінальному забігу в межах легкоатлетичних змагань Спартакіади народів СРСР, які мали статус союзного чемпіонату[3].

Тетяна Пророченко тричі ставала співавторкою рекорду СРСР в естафеті 4×400 метрів:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Каратєєва, Анастасія (11 березня 2020). Ушла из жизни выдающаяся запорожская легкоатлетка. Индустриалка - новости Запорожья (російською) . Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
  2. Не стало легендарної олімпійської чемпіонки Тетяни Пророченко
  3. World Record Progression of 4x200 Metres Relay. ІААФ. Архів оригіналу за 13 березень 2020. Процитовано 13 березня 2020.
  4. Легкая атлетика: Справочник / Составитель Р. В. Орлов. — Москва : «Физкультура и спорт», 1983. — С. 204.

Джерела[ред. | ред. код]