Проспект Гагаріна (Харків)
| Проспект Гагаріна | |
|---|---|
 Проспект Гагаріна. Краєвид від центру | |
| Район | Слобідський район, Основ'янський район |
| Колишні назви | |
|
Зміївська вулиця (до 1961), Зміївське шосе | |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 Проспект Гагаріна |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r1703731 |
| Мапа | |
 | |
 Проспект Гагаріна у Вікісховищі | |
Проспект Гагаріна (до 1961 Зміївська вулиця) — одна з головних транспортних автомагістралей Харкова, що сполучає центр міста з міжнародним аеропортом «Харків».
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця виникла наприкінці XVII століття як дорога на Зміїв, пізніше її назвали Зміївською. На початку XIX століття вулиця доходила до сучасного Мовчанівського провулку та закінчувалася кам'яним будинком з великим фруктовим садом. У 1850-х роках вона продовжувала забудовуватися на південь та дійшла до вулиці Молочної, де на той час закінчувалося місто. У 1876 році була вимощена та стала частиною шосе на Зміїв. У часи Російської імперії забудовувалася повільно.
У радянський час вулиця стала зосередженням цілого ряду промислових підприємств: завод «Оргтехніка», панчішна та ювелірна фабрики, завод дорожніх машин та ін. На базі колишніх боєнь було створено м'ясокомбінат. У 1928—1930 роках на південній околиці міста, неподалік від Зміївської вулиці, було побудовано аеропорт «Основа».
23 серпня 1943 року німецькі війська відступили з міста на південну околицю і в район аеропорту, при цьому щодня обстрілювали артилерією центр Харкова. У ніч з 27 на 28 серпня 1943 року саме по Зміївської вулиці угруповання генерала Варнера Кемпфа здійснило спробу відбити місто. Їх було зупинено в районі залізничної станції Левада й автовокзалу та відкинули назад. 30 серпня 1943 року було проведений мітинг на честь взяття Харкова радянськими військами за участю Івана Конєва, Георгія Жукова та Микити Хрущова[1].
У 1961 році вулиця перейменована на честь Юрія Гагаріна — першого у світі космонавта, після його польоту в космос. З цього часу на проспекті розгорнулося інтенсивне житлове будівництво. По обидва боки проспекту були зведені нові житлові мікрорайони. При цьому були знесені старі історичні будівлі, в тому числі корчма кінця XVIII століття на розі Нетіченської вулиці та приватний будинок батьків академіка Миколи Барабашова з побудованою їм на даху 1916 року обсерваторією (вул. Зміївська, 1).
У 2004 році пробивка проспекту Гагаріна між проспектом та вулицею Гамарника (з 2015 року Подільський провулок) була названа вулицею Вернадського.
Транспорт[ред. | ред. код]
На початку проспекту розташована однойменна станція метро, яка відкрита у 1975 році. Проспектом прямують тролейбусні мапшрути № 3, 5 та 6, що сполучають центр з південними околицями міста.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Пам'ятник шестерінці на розі вул. Вернадського та Нетеченської.
- Юрій Гагарін в скафандрі, що виходить з магазину на розі Вернадського та Малом'ясницької (до 2011 року), з 2011 року стоїть в «Еко-Маркеті» на другому поверсі (просп. Гагаріна, 20-А).
- Залізнична станція Харків-Левада.
- Центральний автовокзал (1958)
- Міжнародний аеропорт «Харків».
- Величезний портрет Гагаріна на стіні 9-поверхового будинку.
- 5-е міське кладовище.
Географічні факти[ред. | ред. код]
- Станція метро «Проспект Гагаріна» з 2004 року не має жодного виходу на проспект Гагаріна. Всі її виходи на вулицю академіка Вернадського і один на залізничну станцію Харків-Левада.
- Оскільки за часів Радянського Союзу проспект Гагаріна роздвоювався від Мовчанівського провулку (автовокзал): частина йшла праворуч до майдану Героїв Небесної Сотні (книгарня «Дружба» — це просп. Гагаріна, 1), а частина прямо, до Гімназійної набережної.
- До кінця XIX століття Зміївську вулицю в районі Левади перетинало старе русло річки Харків — Нетіча.
- В районі сучасного Подільського мосту колись знаходився Василівський острів на річці Харків.
-
Краєвид у бік центру -
Початок проспекту біля автовокзалу -
Вулиця Вернадського — колишня частина проспекту
Промислові підприємства[ред. | ред. код]
- Металобаза «Харківметал-1»
- Металобаза «Харківметал-2»
Супермаркети[ред. | ред. код]
- Супермаркет «Портал»
- Харківський м'ясокомбінат
- Супермаркет «АТБ»
- Супермаркет «Клас»
- Ринок «Одеський»
- Гіпермаркет «Метро»
- Гіпермаркет «Епіцентр»
Заклади охорони здоров'я[ред. | ред. код]
- Міська лікарня № 13
- Дитячий санаторій № 9
Перетини з вулицями[ред. | ред. код]
з півночі на південь:
- вул. Нетіченська: вул. Малом'ясницька
- вул. Георгія Тарасенка: вул. Вернадського: пров. Мовчанівський: вул. Миколи Міхновського: вул. Молочна: вул. Дмитра Коцюбайла: вул. Бутлерівська: взд. 1-й Золотий: взд. 2-й Золотий: вул. Чугуївська: пров. Золотий: вул. Вишнева: пров. Арматурний: вул. Вербова: пров. Мальвовий: вул. Вантажна: вул. Азербайджанська: вул. Каштанова: вул. Макіївська: вул. Зернова: вул. Одеська
- просп. Байрона: вул. Заводська: вул. Ньютона: вул. Пильчикова: вул. Вокзальна: вул. Дебальцевська: вул. Шидловська: пров. Балаклійський: вул. Попаснянська: вул. Зеленого Клину: Вул. Південнопроєктна: вул. Сохора
- проспект Льва Ландау: Мерефянське шосе: вул. Аеродромна: вул. Антонова: вул. Літакова: вул. Повітряна.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Валерий Вохмянин. «28 августа оккупанты пытались вернуть город». Вечерний Харьков № 91 (9328), 23.08.2008, стр. 1, 3
Джерела[ред. | ред. код]
- АТ «СПАЕРО Плюс», Укргеодезкартографія. Харків. План міста. М 1:20000 = видання десяте / ред. Вл. Миколаїв. — Харків : СПАЕРО Плюс, 2009. — 120 с. — не вказані прим.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||