Пугачов Вадим Володимирович
| Вадим Володимирович Пугачов | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
13 березня 1975 Томськ, РРФСР | |
| Смерть |
16 травня 2015 (40 років) Щастя, Луганська область, Україна | |
| Поховання | Кременчук | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2015 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Вади́м Володи́мирович Пугачо́в (13 березня 1975, Томськ, Російська РФСР — 16 травня 2015, Щастя, Луганська область, Україна) — український військовик, молодший сержант, старший водій 92-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Томську, звідки згодом його сім'я перебралася до Кременчука. Освіту здобував у гімназії № 5, далі в СПТУ-22, де навчався за фахом кухаря. Під час служби в армії дислокувався у різних військових частинах Сімферополя, Кременчука та Кривого Рогу. Після закінчення військової служби більше 18 років пропрацював диспетчером газової служби, а згодом — підрядником у будівельній компанії, заочно навчався на психолога.[1]
У серпні 2014 року призваний до Збройних сил України та направлений у 92-у окрему механізовану бригаду.
Загинув 16 травня 2015 року близько 15:15 поблизу міста Щастя від шістьох кульових поранень, отриманих під час бойового зіткнення з російською диверсійно-розвідувальною групою на опорному пункті «Фасад» біля мосту. Внаслідок бою були затримані російські військовослужбовці Євген Єрофєєв та Олександр Александров, які належали до 3-ї бригади спеціального призначення збройних сил Російської Федерації[2].
По смерті залишилися дружина та син Кирило.
Похований 19 травня на Свіштовському кладовищі в Кременчуці[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» III ступеня (28 травня 2015, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- На честь Вадима Пугачова названо вулицю в Кременчуці.
- 1 вересня 2015-го у кременчуцькій гімназії № 5 відкрито меморіальну дошку випускникам Олександру Поросюку, Вадиму Пугачову та Станіславу Душі.
Див. також[ред. | ред. код]
- Втрати 92-ї окремої механізованої бригади
- Список загиблих у боях за Щастя
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень — липень 2015)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Кременчужани назавжди прощалися з Героєм Вадимом Пугачовим. telegraf.in.ua. 19 травня 2015. Процитовано 25 серпня 2015.
- ↑ Полонені російські спецпризначенці всіх здали (фото, відео). fakty.ictv.ua. 17 травня 2015. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 25 серпня 2015.
- ↑ Глава держави нагородив військовослужбовців, що затримали російських диверсантів під Щастям
Джерела[ред. | ред. код]
- Пугачов Вадим Володимирович на сайті memorybook.org.ua(укр.)
- Кременчужани назавжди прощалися з Героєм Вадимом Пугачовим(укр.)
- 92-га бригада: 11 місяців оборони на YouTube