Пудов Олексій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пудов Олексій Анатолійович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 2 липня 1984(1984-07-02)
 УРСР, Чугуїв
Смерть 11 травня 2017(2017-05-11) (32 роки)
Україна Україна, Дніпро
(помер від поранень)
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 92 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пудов.

Олексі́й Анато́лійович Пу́дов (2 липня 1984(19840702), м. Чугуїв, Харківська область, Українська РСР — 11 травня 2017, м. Дніпро, Україна) — молодший сержант Збройних сил України, 92 ОМБр, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1984 року у місті Чугуєві на Харківщині. Закінчив Чугуївську середню школу № 6, займався спортом.

Під час російської збройної агресії проти України з 2016 року проходив військову службу за контрактом в Збройних Силах України.

Молодший сержант, командир гармати — командир відділення 1-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади, військова частина А0501, с. Клугино-Башкирівка, Харківська область. Брав участь в антитерористичній операції на сході України.

28 квітня 2017 року близько 5:00 противник здійснив обстріл позицій українських військових в районі міста Красногорівка Мар'їнського району Донецької області з боку окупованого смт Старомихайлівка, застосувавши міномети калібру 120 мм та 82 мм, зенітні установки ЗУ-23-2, гранатомети та стрілецьку зброю[1]. Внаслідок обстрілу загинув солдат Ігор Шапошник, ще четверо бійців дістали поранення[2]. Молодший сержант Олексій Пудов внаслідок влучення міни (за іншими даними, — танкового снаряду) зазнав мінно-вибухової травми, — численних ушкоджень внутрішніх органів і травматичної ампутації ноги. Перебував у шпиталі в м. Дніпро у вкрай важкому стані, переніс кілька операцій. Помер 11 травня 2017 року[3][4].

13 травня, після прощання у військовій частині, похований на кладовищі м. Чугуєва[5][6].

Залишилися мати Наталія Володимирівна Пудова, сестра, цивільна дружина та маленька донька.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 259/2017 від 2 вересня 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].
  • 1 червня 2017 нагороджений Знаком народної пошани — орденом «За мужність і відвагу» (ВО «Країна»)[8][9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Російсько-терористичні війська здійснили обстріл позицій однієї з механізованих бригад неподалік Красногорівки // Міністерство оборони України, 28 квітня 2017
  2. ↑ Боєць 92-ї бригади Ігор Шапошник загинув під час мінометного обстрілу Красногорівки // Україна молода, 30 квітня 2017
  3. ↑ Боєць АТО боровся за життя два тижні // Gazeta.ua, 12 травня 2017
  4. ↑ 28 квітня Пудов Олексій Анатолійович, воїн 92-ї бригади, отримав дуже важкі поранення
  5. ↑ Попрощалися з героєм // «Новини Чугуєва», 19 травня 2017
  6. ↑ Попрощалися з героєм
  7. ↑ Указ Президента України від 2 вересня 2017 року № 259/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. ↑ В Чугуєві відзначили День Державного Прапору України // Чугуївська міська рада, 23 серпня 2017
  9. ↑ Орден «За мужність і відвагу» — Реєстри нагородження. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 13 жовтня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пудов_Олексій_Анатолійович&oldid=39841914