Пултівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пултівці
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Громада Якушинецька сільська громада
Основні дані
Населення 831
Площа 1,05 км²
Густота населення 791,43 осіб/км²
Поштовий індекс 23262
Телефонний код +380 432
Географічні дані
Географічні координати 49°10′55″ пн. ш. 28°11′22″ сх. д. / 49.18194° пн. ш. 28.18944° сх. д. / 49.18194; 28.18944Координати: 49°10′55″ пн. ш. 28°11′22″ сх. д. / 49.18194° пн. ш. 28.18944° сх. д. / 49.18194; 28.18944
Водойми Рівець
Найближча залізнична станція Гнівань
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 23262, Вінницька обл., Вінницький р–н, с. Пултівці
Карта
Пултівці. Карта розташування: Україна
Пултівці
Пултівці
Пултівці. Карта розташування: Вінницька область
Пултівці
Пултівці
Мапа
Мапа

CMNS: Пултівці у Вікісховищі

Пу́лтівці — село в Україні, у Вінницькому районі Вінницької області. Входить до складу Якушинецької сільської громади.

Історія[ред. | ред. код]

1533 року, в декреті короля польського і великого князя литовського Сигізмунда І Старого згадується, як село Полтевцы. На той час у власності руських бояр Криштофа та Семена Кмітичів.[1]

У 1626 році в селі побудована церква Воздвиження Хреста.

З 1887 року в Пултівцях діяла школа грамоти.

З 1917 село належало до Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших Визвольних Змагань село на довгий час окуповане СРСР.

Під час другого голодомору у 19321933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 6 осіб[2].

З 17 липня 1941 року село окуповане німцями.

З 18 березня 1944 року село повторно окуповане СРСР.

1 січня 1944 року гітлерівці за допомогу партизанам розстріляли 104 жителя села Пултівці[джерело?]. З лютого 1968 року на місті розстрілу загиблим встановлено пам'ятник на південь від села, біля дороги Вінниця — Бар. На фронтах Німецько-радянської війни у складі Червоної Армії загинуло 80 мешканців села.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 96,63%
російська 3,25%
інші 0,12%

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

1962 року народився доктор історичних наук, професор Олексій Карпович Струкевич, історик-краєзнавець Поділля.

Події[ред. | ред. код]

  • 23 квітня 1969 року в селі відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченку.
  • 9 травня 1979 року відкрито пам'ятник загиблим односельчанам.

Незалежність[ред. | ред. код]

З 24 серпня 1991 року село належить до незалежної України.

В березні 2000 року засновано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Красне». Всього землі — 1529 га.

15 травня 2003 року передане до складу Вінницького району, доти перебувало у Жмеринському районі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Laimontas Karalius, Darius Antanavičius (2015). Lietuvos Metrika. Užrašymų knyga 17 (1530 –1536) (литовська) . Вільнюс. с. 305—306.
  2. Голод 1921—1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. 978-966-355-024-4
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література[ред. | ред. код]

  • Laimontas Karalius, Darius Antanavičius (2015). Lietuvos Metrika. Užrašymų knyga 17 (1530 –1536). (литовська). Вільнюс. с. 305 – 306.
  • Кра́сне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.236 (Пултівці)