Піклорам
| Піклорам | |
|---|---|
| |
| Систематична назва | 4-аміно-3,5,6-трихлоро-2-піридинкарбонова кислота |
| Інші назви | Picloram Tordon Grazon |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 1918-02-1 |
| Номер EINECS | 217-636-1 |
| KEGG | C14310 |
| Назва MeSH | D03.066.707.523 |
| ChEBI | 34922 |
| RTECS | TJ7525000 |
| SMILES | C1(=C(C(=NC(=C1Cl)Cl)C(=O)O)Cl)N[1] |
| InChI | InChI=1S/C6H3Cl3N2O2/c7-1-3(10)2(8)5(9)11-4(1)6(12)13/h(H2,10,11)(H,12,13) |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C6H3Cl3N2O2 |
| Молярна маса | 241,46 |
| Зовнішній вигляд | порошок від білого до вохряного кольору[2] |
| Тпл | 218,5 |
| Розчинність (вода) | 430 мг·л−1[2] |
| Небезпеки | |
| ГДК (Україна) | Швейцарія: 10 мг·м−3 (пил)[3] |
| ЛД50 | 8200 мг·кг−1 (пацюк, орально)[4] |
| ГГС піктограми | 
|
| ГГС запобіжних заходів | P305+P351+P338 |
| R-фрази | R36/37 |
| S-фрази | S26, S36 |
| Головні небезпеки | H319 |
| NFPA 704 |
 0
0
0
|
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Піклорам — хлорпохідна піколінової кислоти, системний гербіцид із групи піридинів, використовується для контролю деревних рослин. Також ефективний проти широкого спектра широколистих бур'янів, хоча більшість трав стійкі до його дії[5].
Піклорам можна розпорошувати на листя, вводити у вигляді ін'єкцій, наносити на порізи рослин, або помістити біля основи рослини, де він може просочуватися до коріння. Поглинений листям, стеблом або корінням, піклорам поширюється по всій рослині.
Історія[ред. | ред. код]
Піклорам спочатку розробила близько 1964 року компанія Dow Chemical у військових цілях (як дефоліант, тобто як хімічну зброю для знищення рослинності). Під час війни у В'єтнамі він входив до складу хімічної зброї Агент Вайт — суміші 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти (2,4-D) і піклораму (продається окремо як Tordon 101). Агент Вайт застосовувався, щоб підсилити дію Агента Оранж, раніше створеного британськими військовиками під час війни в Малайї. Значну кількість цих гербіцидів американські ВПС розбризкали в місцевих лісах (див. Операція «Ranch Hand»)[6].
Властивості[ред. | ред. код]
Горючий порошок від білого до вохряного кольору, слабко розчиняється у воді (430 мг/л при 25 °С). За температури 190 °С починає розпадатися на хлористий водень, оксиди азоту, окис і двоокис вуглецю. За різними даними, речовина може зберігатися в ґрунті від двох до трьох років[2].
Використання[ред. | ред. код]
Піклорам є селективним гербіцидом із системними властивостями, легко поглинається корінням і листям. Ефекти аналогічні ауксинам (наприклад, індол-3-оцтовій кислоті). Впливаючи на РНК і біосинтез білку, він порушує гормональний баланс рослини і може викликати проблеми поділу і подовження клітин. Типові симптоми: спотворення і спайки стебел і листя, деформації придаткових коренів.
Безпека[ред. | ред. код]
Піклорам помірно токсичний для очей і лише злегка токсичний при попаданні на шкіру[5]. Немає задокументованих випадків отруєння людини піклорамом, тому симптоми гострого отруєння складно схарактеризувати.
Піклорам є найстійкішим зі своєї сім'ї гербіцидів[7]. Він не адгезується ґрунтом і може вимиватися в ґрунтові води, де його часто виявляють. Розкладається в ґрунті і воді переважно завдяки дії мікроорганізмів. У гідробіонтах накопичується слабо.
Садівникам, які використовують гній як добриво, слід переконатися, що тварини не паслися на пасовищі, обробленому піклорамом, оскільки препарат зберігає отруйну здатність навіть у гної.
Щодо професійного впливу, Управління з охорони праці встановило допустиму межу впливу в 15 мг/м3 загальної експозиції і 5 мг/м3 за респіраторної експозиції для восьмигодинної робочої зміни[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ PICLORAM
- ↑ а б в Шаблон:GESTIS.
- ↑ Шаблон:SUVA-MAK
- ↑ Extension Toxicology Network: Picloram Pesticide Information Profile, Pesticide Management Education Program, Корнелльський університет.
- ↑ а б Picloram Pesticide Information Profile [Архівовано 29 серпня 2020 у Wayback Machine.], Pesticide Management Education Program, Cornell University.
- ↑ Committee to Review the Health Effects in Vietnam Veterans of Exposure to Herbicides; Institute of Medicine. [1] — National Academies Press[en], 1994. — С. 89—90. — ISBN 978-0-309-55619-4. Архівовано з джерела 17 червня 2021
- ↑ Consumer Factsheet on: PICLORAM [Архівовано 29 вересня 2006 у Wayback Machine.], U.S. Environmental Protection Agency
- ↑ NIOSH Pocket Guide to Chemical Hazards [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.], Centers for Disease Control and Prevention