Пінон пурпуровий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пінон пурпуровий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Пінон (Ducula)
Вид: Пінон пурпуровий
Ducula whartoni
(Sharpe, 1887)[2]
Синоніми
Carpophaga whartoni Sharpe, 1887
Посилання
Вікісховище: Ducula whartoni
Віківиди: Ducula whartoni
EOL: 1049936
ITIS: 177392
МСОП: 22691699
NCBI: 2953396

Пі́нон пурпуровий[3] (Ducula whartoni) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[4]. Ендемік острова Різдва[5][6].

Довжина птаха становить 43,5-47 см, вага 383-700 г. Самиці дещо менші за самців. Забарвлення переважно чорнувато-сіре, нижня частина тіла дещо світліша, має бордовий відтінок. Потилиця і спина мають зеленуватий відблиск, кінчики крил і хвоста мають блакитно-зелений відблиск. Гузка, стегна і нижні покривні пера хвоста рудувато-коричневі. Очі жовті або оранжеві, дзьоб чорний, пер'я біля його основи біле, лапи пурпурово-червоні. Молоді птахи мають тьмяне забарвлення, нижня частина спини і надхвістя у них не мають зеленуватого відблиску, груди і живіт коричневі, тім'я темно-сіре, лапи сіро-коричневі, очі темно-карі.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Пурпурові пінони є ендеміками острова Різдва площею 135 км²[7]. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, переважно на плато в центрі острова, а також у вторинних заростях. Зустрічаються зграйками. Живляться плодами, зокрема Celtis timorensis, фікусами, Melia azedarach, Syzygium nervosum і Tristiropsis acutangula, а також інтродукованої Muntingia calabura[8][9]. Оскільки пурпуровий пінон і крилан 'Pteropus melanotus є єдиними великими фруктоїдними тваринами на острові, то вони відіграють дуже важливу роль у поширенні деяких видів рослин. Завдяки своїм широким дзьобам пурпурові пінони можуть повністю ковтати плоди, однак вони не можуть перетравити насіння, яке виділяється з послідом. Сезон розмноження триває з серпня по квітень, переважно з листопада по березень. Гніздо робиться з сухих гілок і розміщується в кроні дерева. В кладці 1, рідше 2 яйця, за сезон може вилупитися два виводки.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція пурпурових пінонів становить приблизно 5000 птахів[10]. Це досить поширений вид в межах свого невеликого ареалу. Йому можуть загрожувати інтродуковані щури і коти[11][12], а також інвазивні хижі мурахи Anoplolepis gracilipes[13][14].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Ducula whartoni.
  2. Sharpe, R. B. (1887). Collection from Christmas Island. с. 515—516. doi:10.1111/j.1096-3642.1887.tb03000.x.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 травня 2022.
  5. Chasen, F. N. (1933). Notes on the birds of Christmas Island, Indian Ocean. Bulletin of the Raffles Museum. 8: 55—87.
  6. Forshaw, J. (2015). Pigeons and Doves in Australia. Csiro Publishing. с. 228—232. ISBN 978-1-4863-0404-2.
  7. James, D. J.; Mcallan, I. A. W. (2014). The birds of Christmas Island, Indian Ocean: A review. Australian Field Ornithology. 31 (Supplement): 38—39.
  8. James, D. J.; Dale, G.; Retallick, K.; Orchard, K. (2007). Christmas Island Biodiversity Monitoring Programme (PDF) (Звіт). Report to Department of Finance and Deregulation and Department of the Environment, Water, Heritage and the Arts. с. 49—50.
  9. Woinarsky, J. C. Z. (2014). Consumption of pawpaw Carica papaya foliage by Christmas Island Imperial-Pigeons Ducula whartoni: Health or hunger?. Australian Field Ornithology. 31 (3): 150—158. ISSN 1448-0107.
  10. Advice to the Minister for the Environment and Heritage from the Threatened Species Scientific Committee (TSSC) on Amendments to the list of Threatened Species under the Environment Protection and Biodiversity Conservation Act 1999 (EPBC Act) (PDF) (Звіт). Australian Government Department of the Environment and Energy. с. 1—4.
  11. Algar, D.; Hilmer, S.; Nickels, D.; Nickels, A. (2011). Successful domestic cat neutering: first step towards eradicating cats on Christmas Island for wildlife protection. Ecological Management and Restoration. 12 (2): 93—101. doi:10.1111/j.1442-8903.2011.00594.x.
  12. Tildemann, C. R.; Yorkston, H. D.; Russack, A. J. (1994). The diet of cats, Felis catus, on Christmas Island, Indian Ocean. Wildlife Research. 21 (3): 279—285. doi:10.1071/WR9940279.
  13. Garnett, S. T.; Crowley, G. M. (2000). The Action Plan for Australian Birds 2000 (PDF). Australian Government Department of the Environment and Energy. с. 279—280. ISBN 978-0-642-54683-8.
  14. Stork, N. E.; Kitching, R. L.; Davis, N. E.; Abbott, K. L. (2014). The impact of aerial baiting for control of the yellow crazy ant, Anoplolepis gracilipes, on canopy-dwelling arthropods and selected vertebrates on Christmas Island (Indian Ocean). Raffles Bulletin of Zoology. 30: 88.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
  • David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
  • Higgins, P. J.; Davies, S. J. J. F. (1996). Snipe to Pigeons. Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds. Т. 3. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-553070-4.