Райо Пійроя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Райо Пійроя
Особисті дані
Повне ім'я Райо Пійроя
Народження 11 липня 1979(1979-07-11) (44 роки)
  Пярну, Естонська РСР
Зріст 190 см
Громадянство Естонія Естонія
Позиція центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
Естонія «Рівал»
Естонія «Пярну»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995–1996 Естонія «Пярну/Калев» 8 (1)
1996–1997 Естонія «Лелле» ? (?)
1997–1999 Естонія «Лелле» 22 (3)
1999–2004 Естонія «Флора» (Т) 102 (17)
2000  Естонія «Тервіс» 1 (0)
2001  Естонія «Валга» 1 (0)
2003  Норвегія «Волеренга» 11 (1)
2004–2011 Норвегія «Фредрікстад» 159 (12)
2011–2012 Нідерланди «Вітессе» 2 (0)
2012 Естонія «Флора» 0 (0)
2013 КНР «Ченду Блейдс» 18 (1)
2014 Естонія «Флора» 0 (0)
2015 Естонія «Пярну Лінамескорд» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1993
1996–1997
1997–1998
1998–2015
Естонія Естонія (U-16)
Естонія Естонія (U-19)
Естонія Естонія (U-21)
Естонія Естонія
2 (0)
7 (0)
13 (0)
114 (8)
Звання, нагороди
Нагороди
Орден Білої зірки 5 ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Райо Пійроя (ест. Raio Piiroja; нар. 11 липня 1979, Пярну, Естонська РСР) — естонський футболіст, центральний захисник.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Райо Пійроя розпочав грати у футбол у клубі «Рівал», перш ніж переїхав до «Пярну». Дебютував у Мейстрілізі 16 липня 1995 року, через п'ять днів після свого 16-річчя, проти «Еесті Пилевківі» у матчі першого туру[1]. 10 днів по тому, 26 липня 1995 року, відзначився своїм першим голом у Мейстрілізі у програному 2:4 поєдинку проти «Транса» (Нарва), завдяки чому став наймолодшим бомбардиром в історії Мейстріліги (на той час йогому виповнилося 16 років і 15 днів)[2][3][4].

«Флора»[ред. | ред. код]

У 1996 році приєднався до «Лелле», фарм-клубу «Флори». Виступав за «Лелле» з 1997 по 1999 рік, після чого його перевели до першої команди «Флори». У вище вказаному клубі виграв свій перший чемпіонський титул у сезоні 2001 року. У сезоні 2002 року виграв свій другий поспіль титул переможця Мейстріліги і вперше названий Найкращим гравцем року в Естонії.

Оренда в «Волеренгу»[ред. | ред. код]

У 2003 році перейшов в оренду до клубу норвезької Тіппеліги «Волеренга».

«Фредрікстад»[ред. | ред. код]

У серпні 2004 року підписав контракт із клубом Тіппеліги «Фредрікстад». 12 листопада 2006 року відзначився двома голами у переможному (3:0) фінальному матчі кубку Норвегії 2006 проти «Саннефіорда». У 2007 році продовжив контракт з клубом ще на чотири роки. Під час перебування у «Фредрікстаді» виграв чотири рази поспіль нагороди «Гравець року Естонії» — у 2006, 2007, 2008 та 2009 роках. «Фредрікстад» закінчив сезон 2009 року на 14-му місці та вибув з Типпеліги після поразки 2:0 від «Сарпсборг 08» у плей-оф. Фредрікстад повернувся до норвезького вищого дивізіону за підсумками наступного сезону, а Райо відзначився голами в обох матчах плей-оф за підвищення у переможних матчах (8:1) проти «Генефосса».

«Вітессе»[ред. | ред. код]

31 серпня 2011 року підписав 1-річний контракт із можливістю продовження ще на один сезон із клубом Ередивізі «Вітессе»[5].

«Ченду Блейдс»[ред. | ред. код]

18 лютого 2013 року підписав контракт з командою Першої ліги Китаю «Ченду Блейдс»[6].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У футболці національної збірної Естонії дебютував 21 листопада 1998 року в товариському матчі проти Вірменії (2:1), замінивши Віктора Алонена на 85-й хвилині матчу. Незабаром після цього зарекомендував себе як основний центральний захисник збірної Естонії. У 2008 році змінив Мартіна Рейма на посаді капітана команди. 25 березня 2011 року зіграв свій 100-й матч у переможному (2:0) товариському матчі проти Уругваю. Його вилучив арбітр Віктор Кашшаї на 76-й хвилині першого матчу плей-оф кваліфікації чемпіонату Європи 2012 проти збірної Ірландії, який Естонія програла з загальним рахунком 1:5. Завершив свою міжнародну кар'єру в жовтні 2013 року, але 31 березня 2015 року провів прощальний матч за збірну Естонії, проти Ісландії[7]. Загалом за національну команду провів 114 матчів та відзначився 8-ма голами.

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 2005 році одружився з давньою подругою Мар'є. У 2015 році пара розлучилася[8]. Окррім футболу, полюбляє кататися на лижах і є завзятим рибалкою.

1 червня 2016 року випустив свою автобіографічну книгу «Нінамес Райо Піроха, повітряний винищувач», написану спортивним журналістом Гуннаром Пресс[9].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Матчі та голи по клубах, сезонах та змаганнях
Клуб Сезон Ліга Кубок Конт. кубок Інші[a] Загалом
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Пярну/Калев» 1995–96 Мейстріліга 8 1 8 1
«Лелле» 1996–97 Есілііга
«Лелле» 1997–98 Мейстріліга 9 0 9 0
1998 6 1 6 1
1999 7 2 7 2
Загалом 22 3 22 3
«Флора» 1999 Мейстріліга 11 2 2 0 1 0 14 2
2000 26 1 2 0 28 1
2001 24 2 1 0 25 2
2002 26 9 2 0 0 0 25 2
2004 15 3 2 0 3 0 25 2
Загалом 102 17 9 0 4 0 115 17
«Тервіс» 2000 Есілііга 1 0 1 0
«Валга» 2001 Есілііга 1 0 1 0
«Волеренга» (оренда) 2003 Тіппеліга 11 1 3 0 3 0 2 1 19 2
«Фредрікстад» 2004 Тіппеліга 9 0 9 0
2005 12 1 12 1
2006 25 0 2 3 27 4
2007 22 3 2 0 24 3
2008 23 2 23 2
2009 25 2 2 1 1 0 28 3
2010 Аддеколіген 28 4 3 2 31 6
2011 Тіппеліга 15 0 16 0
Загалои 159 12 24 3 4 1 4 2 191 15
«Вітессе» 2011–12 Ередивізі 2 0 0 0 0 0 2 0
«Ченду Блейдс» 2013 Перша ліга Китаю 18 1 18 1
Усього за кар'єру 324 35 27 3 16 1 10 3 377 42
  1. У тому числі й матчі Суперкубку Естонії, Кубку Співдружності та плей-оф Тіппеліги

У збірній[ред. | ред. код]

По матчах[ред. | ред. код]

Матчі та голи по національній збірній та роках
Національна збірна Рік Матчі Голи
Естонія 1998 1 0
1999 5 1
2000 6 1
2001 13 1
2002 9 0
2003 8 0
2004 12 1
2005 6 0
2006 5 0
2007 9 2
2008 8 0
2009 10 1
2010 7 1
2011 9 0
2012 1 0
2013 4 0
2015 1 0
Загалом 114 8

Голи за збірну[ред. | ред. код]

Список забитих мєячыв, забитих Райо Пійрої[10]
Дата Місце Гол Суперник Рахунок Результат Змагання
1 4 вересня 1999 Свангаскар, Тофтір, Фарерські острови 4 Фарерські острови Фарерські острови 2–0 2–0 кваліфікація чемпіонату Європи 2000
2 11 червня 2000 Кадріорг, Таллінн, Естонія 9 Грузія Грузія 1–0 1–0 Товариський матч
3 28 березня 2001 Циріон, Лімасол, Кіпр 14 Кіпр Кіпр 2–2 2–2 кваліфікація чемпіонату світу 2002
4 16 лютого 2004 Та'Калі, Валлетта, Мальта 44 Мальта Мальта 2–2 2–5 Міжнародний мальтійський турнір 2014
5 22 серпня 2007 А. Ле Кок Арена, Таллінн, Естонія 68 Андорра Андорра 1–0 2–1 кваліфікація чемпіонату світу 2008
6 12 вересня 2007 Міський стадіон Скоп'є, Скоп'є, Македонія 70 Північна Македонія Північна Македонія 1–0 1–1 кваліфікація чемпіонату світу 2008
7 14 жовтня 2009 А. Ле Кок Арена, Таллінн, Естонія 91 Бельгія Бельгія 1–0 2–0 кваліфікація чемпіонату світу 2010
8 11 серпня 2010 А. Ле Кок Арена, Таллінн, Естонія 97 Фарерські острови Фарерські острови 2–1 2–1 кваліфікація чемпіонату світу 2012

Досягнення[ред. | ред. код]

«Флора»
«Фредерікстад»
Індивідуальні

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Katkend raamatust "Raio Piiroja. Õhuvõitleja". Millise vutiveterani suu Piiroja esimene värav lukku pani?. Õhtuleht. 4 червня 2016. Процитовано 16 квітня 2017.
  2. Meistriliiga kõige roosamad faktid. Soccernet.ee. 19 грудня 2008.
  3. Noorelt koondisesse – kas edu valem?. Postimees. 15 травня 2014.
  4. SPORT-EKSTRA: Statistikapomm! Millised rekordeid omavad FC Norma, Raio Piiroja ja hooaeg 1997-98?. Õhtuleht. 6 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
  5. Raio Piiroja liitus Arnhemi Vitessega. Soccernet.ee. 31 серпня 2011.
  6. Ametlikult Hiina esiliiga mees: Piiroja läbis edukalt meditsiinilise testi. Delfi. 18 лютого 2013.
  7. Raio Piiroja lahkumismäng / Eesti - Island maavõistlus (ест.). Postimees. Процитовано 24 жовтня 2018.
  8. Endine vutiäss Raio Piiroja saab uue elukaaslasega lapse. Postimees. 8 червня 2016.
  9. Fotod: esitleti Raio Piiroja elulooraamatut. Postimees. 4 червня 2016.
  10. Football PLAYER: Raio Piiroja. eu-football.info. Процитовано 4 July 2017.

Посилання[ред. | ред. код]