Рафалович Ісаак Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рафалович Ісаак Олександрович
Народився 16 березня 1929(1929-03-16)
Балта, АМСРР, Українська СРР, СРСР
Помер 9 лютого 1979(1979-02-09) (49 років)
Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Державний університет Молдови
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Науковий керівник Федоров Георгій Борисовичd

Ісаак Олександрович Рафалович (16 березня 1929, Балта, Молдавська АРСР — 9 лютого 1979, Кишинів) — молдавський радянський археолог.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив історичний факультет Кишинівського університету в 1954 році . Викладав історію в школі, потім — науковий співробітник Інституту історії академії наук Молдавської РСР (згодом старший науковий співробітник).[1] Дисертацію кандидата історичних наук за темою «Слов'яни VI—IX століть в Молдавії» захистив в 1968 році під науковим керівництвом Г. Б. Федорова (видана в розширеному вигляді окремої монографією в 1972 році)[2] .

Автор праць зі слов'янської археології середньовіччя на території сучасної Молдови (черняхівської культури в межиріччі Дністра і Прута).[3][4][5][6] Керував розкопками поселень в Хуче під Шаптебань (1962—1963), Одая (1963), Реча (1966), Ханський (1971), могильника і ранньослов'янського городища пеньківської культури у села Селіште (1969—1972) і в Денченях (1978—1979)[7][8][9][10][11][12] Брав участь в розкопках у сіл Німорени (1959), Лозове (1960) та інших.[13][14] Помер від нападу астми в 1979 році.[15] .

Монографії[ред. | ред. код]

  • Нариси історії культури Молдавії (II—XIV ст.). Академія наук Молдавської РСР. Відділ етнографії та мистецтвознавства. Кишинів: Штиинца, 1971. — 177 с.
  • Слов'яни VI—IX століть в Молдавії. Під редакцією Г. Б. Федорова. Академія наук Молдавської РСР, Інститут історії. Кишинів: Штиинца, 1972. — 244 с.
  • Скарби пиркалаба Гангур. Кишинів: Карта молдовеняска, 1973. — 118 с.[16]
  • Комо-ара пиркалабулуй Гангур (на молдавською мовою, з Н. А. Кетрару). Кишинів: Карта молдовеняске, 1975. — 128 с. (перевидано — Comoara pârcălabului Gangur. Кишинів: Biblioteca «Tyragetia», 2002).[17]
  • Данча. Могильник черняхівської культури III—IV ст. н. е. Академія наук МРСР. Відділ етнографії та мистецтвознавства. Кишинів: Штиинца, 1986. — 218 с.

Під редакцією І. А. Рафаловича[ред. | ред. код]

  • Археологічні дослідження в Молдавії в 1968—1969 рр. АН Молдавської РСР, Інститут історії. Кишинів: Штіінца, 1972. — 260 с.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В. Молотилов «Он хотел объять необъятное». Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 1 жовтня 2019.
  2. Путь к Орхею. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  3. Николай Тельнов «О славянах в Молдавии в раннем средневековье» [Архівовано 10 травня 2018 у Wayback Machine.] Цитирование на иностранных языках: I.A. Rafalovič, I.A. Rafalovich.
  4. Происхождение и история ранних славян. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
  5. Я. С. Гросул «Карпато-Дунайские земли в Средние века». Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  6. Peter J. Heather «The Goths in the Fourth Century»
  7. И. А. Рафалович. Раннеславянское селище Хуча VI—VII вв. — КСИА АН СССР, вып. 105, 1965, стр. 123—129.
  8. Post-Roman Towns, Trade and Settlement in Europe and Byzantium
  9. В. В. Седов «Древнерусская народность». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2014.
  10. В. Д. Баран «Славяне Юго-Восточной Европы»
  11. Florin Curta «The Making of the Slavs: History and Archaeology of the Lower Danube Region»
  12. О. М. Приходнюк «Пеньковская культура» (стр. 9)[недоступне посилання з Ноябрь 2018]
  13. Nimoreni. Aşezare [Архівовано 18 вересня 2019 у Wayback Machine.]: Археологический комплекс у села Ниморены под охраной государства Молдова; обнаружен И. А. Рафаловичем в 1959 году.
  14. Descoperiri arheologice în situl medieval de la Lozova: Рафалович И. А., Полевой Л. Л.. Раскопки гончарных горнов на поселении Лозово / Материалы и исследования по археологии и этнографии Молдавской ССР. Кишинёв, 1964, с. 241—247.
  15. М. Е. Ткачук «Дело Фёдорова». Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
  16. Сокровища пыркалаба Гангура
  17. Comoara pârcălabului Gangur. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 1 жовтня 2019.