Ременюк Андрій Олегович
| Ременюк Андрій Олегович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
16 вересня 1986 Вергулівка | |
| Смерть |
8 грудня 2014 (28 років) Піски | |
| Поховання | Слов’янськ | |
| Псевдо | «Ремень», «Дюха», «Луганск» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.png){kind=small}
Андрі́й Оле́гович Ременю́к (16 вересня 1986 — 8 грудня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
2004 року закінчив Вергулівську ЗОШ, 2005-го — Слов'янське ПТУ № 56 імені П. Ф. Кривоноса, спеціальність «провідник пасажирських поїздів». Протягом 2005—2006 років проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. Демобілізувавшись, до 2009 року працював провідником пасажирського потягу на Укрзалізниці. До 2011 року проходив службу в органах Державної кримінальної виконавчої служби України.
Мешкав у Луганську, після окупації міста з дружиною та сином переїхав до Дніпродзержинська, працював в Києві.
З вересня 2014 року — доброволець, служив у 30-й механізованій бригаді, від жовтня — стрілець-зенітник 90-го окремого аеромобільного батальйону.
Загинув 8 грудня 2014-го під час обстрілу російськими терористами селища Піски. Тоді ж загинули Микола Петрученко та Сергій Чоп.
Залишились батьки, брат Дмитро, сестра Лариса і дружина з дитиною.
11 грудня 2014-го Андрія провели в останню путь у Слов'янську, куди виїхали його рідні, рятуючись від терористів «ЛНР».
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 8 грудня[2][3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 8 грудня на YouTube
Посилання[ред. | ред. код]
- Ременюк Андрій Олегович [Архівовано 9 березня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Ременюк Андрій Олегович [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Український меморіал
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 16 вересня
- Народились 1986
- Померли 8 грудня
- Померли 2014
- Поховані у Слов'янську
- Військовики 81-ї окремої аеромобільної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені знаком «За оборону Донецького аеропорту»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Брянківської міської ради
- Померли в Ясинуватському районі