Реміджо Кантагалліна
Реміджо Кантагалліна | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Remigio Cantagallina | ||||
Реміджо Кантагалліна. Замальовка Брюсселя, фрагмент | ||||
При народженні | італ. Remigio Cantagallina | |||
Народження |
1582[1][2][…] або 1575[4][5] Сансеполькро, Провінція Ареццо, Тоскана, Італія або Sansepolcro[d], Провінція Ареццо, Тоскана, Італія[4] | |||
Смерть | 1656[1][3][…] | |||
Флоренція, Італія[4] | ||||
Національність | італієць | |||
Жанр | пейзаж, топографічний малюнок | |||
Діяльність | художник, майстер офорту, графік, рисувальник, унаочнювач | |||
Напрямок | маньєризм, раннє бароко | |||
Роки творчості | 1602—1655 | |||
Вплив | Пауль Бріль | |||
Вчитель | Джуліо Паріджіd | |||
Відомі учні | Франческо Реді | |||
Твори | пейзаж, топографічний малюнок | |||
Роботи в колекції | Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Фінська національна галерея, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Королівські музеї витончених мистецтв[7], Ackland Art Museumd[8], Музей Бойманса - ван Бенінгена[9] і Musea Brugged[5] | |||
| ||||
Реміджо Кантагалліна у Вікісховищі |
Реміджо Кантагалліна (італ. Remigio Cantagallina; бл. 1582, Сансеполькро, провінція Ареццо — 1656, Флоренція) — італійський графік і художник першої половини XVII ст.
Життєпис[ред. | ред. код]
Точної дати народження не збережено. Її позначають то як 1582, то як 1583 р. Народився у Сан-Сеполькро, провінція Ареццо. Походив з родини художника. Відомо, що його родичі опанували різні галузі мистецької практики, брат Антоніо працював архітектором, а другий працював художником. Сам Реміджо Кантагалліна опановував архітектуру і інженерну справу (та фортифікацію ?). Серед його замальовок — фортечні мури Сієни, Брюсселя, Маастріхта тощо. Його вчителями вважають Джуліо Паріджі (1571—1635) та Якопо Лігоцці (1547—1627).
У XX столітті він більше відомий як малювальник, гравер і вчитель декількох граверів XVII століття.
У період 1612—1613 років здійснив подорож до Франції та Південних Нідерландів. За припущеннями, у подорож його запросив Олександр де Бурнонвіль. Малюнки цього періоду збережені. Їх вважають близькими до творів, що створював відомий нідерландський художник Пауль Бріль, що оселився і працював у папському Римі.
Після повернення до Тоскани, він створив схожі топографічні малюнки, присвячені цього разу місту Флоренція та її околицям.
Помер у Флоренції 1656 року.
Графічні твори і серії[ред. | ред. код]
- «Morte di S. Francesco» ("Смерть св. Франциска Ассізького " 1605)
- серія «Palazzo della Fame» («Палац Слави» 1608)
- «Fiera dell'Impruneta» («Ярмарок у Імпрунеті» 1615)
- «Veduta di Badia Prataglia» («Краєвид Бадья Праталья» 1616)
- «Paesaggio con due viandanti» («Пейзаж з двома подорожніми» 1635)
- «Cascinale» («Садиба» 1641)
Учні майстра[ред. | ред. код]
Точної кількості учнів невідомо. Вважають, що виучку у Реміджо Кантагалліни пройшли так відомі майстри графіки XVII ст. як Жак Калло та Стефано делла Белла. Серед його учнів рахують також Ніколо Ангелі та відомого науковця, фармацевта і натураліста Франческо Реді (1626—1697).
Галерея обраних творів[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б AGORHA — 2009.
- ↑ а б в https://www.boijmans.nl/en/collection/artists/3761
- ↑ а б https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO0159_III
- ↑ The Stuttgart Database of Scientific Illustrators 1450–1950
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/cantagallina-remigio-1
- ↑ https://ackland.emuseum.com/people/1236/remigio-cantagallina/objects
- ↑ https://www.boijmans.nl/en/collection/artworks/72468/italian-landscape-with-shepherdess-in-the-foreground
Джерела[ред. | ред. код]
- Dizionario biografico degli italiani, XVIII, Istituto dell'Enciclopedia italiana, Rome, 1974.
- Bryan, Michael (1886). Robert Edmund Graves, ed. Dictionary of Painters and Engravers, Biographical and Critical (Volume I: A-K). York St. #4, Covent Garden, London; Original from Fogg Library, Digitized May 18, 2007: George Bell and Sons. p. 226.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Реміджо Кантагалліна
|