Республіканський театр ляльок «Лікуріч»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Республіканський театр ляльок «Лікуріч»
Teatrul Republican de Păpuși „Licurici”
Республіканський театр ляльок «Лікуріч» у Кишиневі
Республіканський театр ляльок «Лікуріч» у Кишиневі
Республіканський театр ляльок «Лікуріч» у Кишиневі

Країна Молдова Молдова
Місто
Адреса
21 серпня 1989, 121[1]
Тип ляльковий театр
Статус республіканський театр
Відкрито 1945
Репертуар дитячі постановки, національна, радянська і міжнародна класика
licurici.md
Ідентифікатори і посилання

CMNS: Республіканський театр ляльок «Лікуріч» у Вікісховищі

Республіка́нський теа́тр ляльо́к «Ліку́річ» (молд./рум. Teatrul Republican de Păpuși „Licurici”) — ляльковий театр у столиці Республіки Молдова місті Кишиневі; найстаріший і головний профільний у державі.

Назва театру з молдовської/румунської перекладається як «Світлячок».

Історія[ред. | ред. код]

Театр був заснований 15 жовтня 1945 року.

У 1966 році «Лікуріч» став членом UNIMA в рамках ЮНЕСКО.

Величезний внесок у становлення і розвиток театру зробив Титус Жуков, який очолював театр від 1979 року по 17 листопада 2013 року.[2]

Станом на 2013 рік за 68 сезонів театр поставив 315 вистав за найвідомішими казками Міхая Емінеску, Іона Крянге, Ганса Крістіана Андерсена, братів Грімм, Карло Коллоді, Джанні Родарі, Антуана де Сент-Екзюпері, Власа Дорошевича, Олександра Пушкіна, Миколи Гоголя, Євгена Шварца, Петре Іспіреску тощо. Також за творами сучасних драматургів, таких як: Петру Кераре, Георге Урскі, Емілія Плугару, Валерія Гросу, Людмила Собєцькі, Андрій Стрембяну, Юліан Філіп, Вероніка Болдішор, Георге Каламанчук, Ґрігоре Вієру, Іон Пую тощо.

У 1995 році театр відзначив 50-річчя мистецької діяльності та організував перший міжнародний огляд лялькових театрів «Лікуріч-50», в якому взяли участь театри з Румунії, Болгарії, Німеччини, Франції, України, Росії, Туреччини.

Станом на початок 2020-х вистави проводяться румунською та російською мовами, деякі з вистав перекладено іншими європейськими мовами.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та посилання[ред. | ред. код]