Роберт Герц
| Роберт Герц | |
|---|---|
| фр. Robert Hertz | |
| Народився |
22 червня 1881[1][2][3] Сен-Клу |
| Помер |
13 квітня 1915[1][2][3] (33 роки) Маршевіль |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | антрополог, соціолог |
| Alma mater | Вища нормальна школа |
| Знання мов | французька[2] |
| Брати, сестри | Cécile Hertz-Eyrollesd |
| У шлюбі з | Alice Hertzd |
Робер Вальтер Герц (фр. Robert Walter Hertz; 22 червня 1881, Сен-Клу — 13 квітня 1915, Маршевіль) — французький соціолог та антрополог, учень Еміля Дюркгайма та Марселя Мосса, який поставив вивчення смерті у центр обговорення суспільних наук. Загинув на полі бою під час Першої Світової війни. Роботи Герца були маловідомі за межами Франції аж до 1960-х років, коли «Смерть і права рука» вийшла друком англійською мовою у перекладі Родні і Клаудії Нідам[4][5].
Біографія[ред. | ред. код]
Герц народився у родині німецьких євреїв, які іммігрували до Франції незадовго до його народження. Навчався у Вищій нормальній школі, разом з Емілем Дюркгаймом працював над першими номерами L'Annee Sociologique.
Спадок[ред. | ред. код]
Робота Герца була маловідомою за межами Франції аж до першого перекладу англійською мовою у 1960 році. Александер Райлі зауважує, що "через незначний (у кількісному сенсі) соціологічний доробок і ранню смерть Робера Герца, його робота мала тільки мимолітний вплив на вчених Дюркгаймівської школи".[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #12386268X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Robert., Hertz, (2013). Death and the right hand. Routledge. ISBN 1-299-97778-2. OCLC 859834470.
- ↑ Davies, Douglas J. (2000-03). CLASSICS REVISITED Robert Hertz: The social triumph over death. Mortality (англ.). Т. 5, № 1. с. 97—102. doi:10.1080/713685991. ISSN 1357-6275. Процитовано 25 липня 2022.
- ↑ Riley, Alexander Tristan (1999). The intellectual and political project of Robert Hertz: the making of a peculiar Durkheimian intellectual, as seen through selected correspondence with Pierre Roussel. Durkheimian Studies / Études Durkheimiennes. Т. 5. с. 29—38. ISSN 1362-024X. Процитовано 2 серпня 2022.
|
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |